Постільна та столова білизна колись вважалася цінним родинним надбанням і передавалася з покоління у покоління. І справді, дехто з нас користується бабусиною скатертиною, котра майже не зазнала змін за багато десятиліть використання. Якщо і ми хочемо передати щось подібне у спадок нащадкам, треба дотримуватися кількох нескладних правил.
Брудну білизну не варто довго тримати невипраною: залежавшись, вона набуває неприємного запаху, якого важко позбутися.
Постільну білизну краще міняти не рідше, ніж раз на тиждень. Якщо постіль не дуже брудна, її можна прати при м’якому режимі, і вона служитиме довше.
Брудну білизну кладуть у плетений кошик, а якщо в коробку – то з дірочками, щоби вона "дихала".
Для прання лляної та бавовняної білизни достатньо температури 60 градусів. При цьому знищуються шкідливі мікроби. Якщо ж постіль має синтетичні домішки і прати її треба за нижчої температури, то потрібна дезінфекція іншими засобами – спеціальним порошком, ополіскувачем. Можна просто висушити білизну на свіжому повітрі, але пам’ятайте, що кольорові речі на сонці вигоряють, а на морозі – відбілюються.
Пам’ятайте про вагові обмеження для вашої пральної машини. Коли ви її занадто напихаєте, страждає не лише машина, а й білизна.
Постільні речі або скатертини і серветки з мереживом чи старовинною вишивкою краще перед пранням покласти у наволочку. Тонкі мереживні серветки можна нашити кількома стіжками на шматок щільної тканини. Так вони не втратять форму і добре прасуватимуться.
У дорогих готелях Франції користуються для виведення плям на білизні не сучасною хімією, а "бабусиним" рецептом: труть пляму перед пранням ледь зволоженим господарським милом. Це, однак, не стосується фруктових плям – вони від мила лише закріплюються.
