Після інавгурації новий глава держави призначить й нового керівника виконавчої влади області. Хто може стати буковинським губернатором після Михайла Романіва і яку команду він із собою приведе? Своїми міркуваннями з цього приводу ділиться політолог, кандидат історичних наук Ігор БУРКУТ.
– В Україні голів облдержадміністрацій призначає президент, а не обирає народ, тому існує небезпека призначення на цю посаду людей, попри волю населення того чи іншого регіону. Хочеться вірити, що новий президент зважатиме на настрої виборців.
– Хто ж в такому разі має найбільше шансів очолити облдержадміністрацію?
– У зв’язку з тим, що перемога В. Ющенка в області більш ніж переконлива, на посаду губернатора може претендувати керівник обласного виборчого штабу Ющенка Іван Демчак. До того ж він має досвід керівної роботи в облдержадміністрації, бо свого часу обіймав посаду віце-губернатора.
Варто також врахувати і той факт, що декілька народних депутатів від області активно працювали в команді В. Ющенка. Судячи з усього, помітний вплив на кадрові призначення матиме Олександр Зінченко. А як відомо, він має непогані стосунки з окремими з регіональних керівників, які могли би претендувати на високі посади в облдержадміністрації.
– Хто саме з цих керівників?
– Йдеться, певною мірою, і про чинного губернатора Михайла Романіва, який зараз піде з посади, але навряд чи піде з політики взагалі, адже за час перебування на посаді досяг певних успіхів у розвитку регіону. Обговорювалася серед місцевого політикуму й кандидатура директора машинобудівного заводу Віктора Сідляра. І все ж таки найбільш реальною виглядає поки що кандидатура Івана Демчака.
– А який вигляд матиме нова команда заступників губернатора?
– Чимало залежить і від того, хто стане прем’єр-міністром. Якщо цю посаду обійме Юлія Тимошенко, то голова регіональної організації партії "Батьківщина" Петро Гасюк претендуватиме щонайменше на посаду віце-губернатора з гуманітарних питань. Віце-губернатором, що відповідатиме за стан економіки, можуть призначити голову обласної організації Партії промисловців і підприємців Євгена Горду. Не варто виключати й такого моменту, як поява нових осіб в регіональній політиці: на посаду одного з заступників голови облдержадміністрації може претендувати й Борис Баглей – заступник керівника регіонального виборчого штабу
В. Ющенка.
– Віктор Ющенко заявляв, що посади розподілятимуться за партійними квотами. Чи не можуть під це потрапити й посади губернаторів. І чи не віддасть тоді "Наша Україна" посаду буковинського губернатора союзникам?
– На жаль, ми не знаємо, яких домовленостей досягнуто в Києві. А від них чимало залежить в кадрових призначеннях. Можна розглянути такий варіант: союзникові В. Ющенка Олександрові Морозу дається можливість запропонувати своїх людей на посади в тих областях, де підтримка СПУ на парламентських виборах 2002 року була значною. Серед них, як правило, аграрні і аграрно-промислові області, які не відіграють провідної ролі в економічному і політичному житті держави. Зокрема, й Чернівецька.
– Декілька разів попередній президент пропонував посаду голови облдержадміністрації мерові міста Миколі Федоруку, але той відмовлявся. Чи може до таких пропозицій вдатися В. Ющенко?
– Взагалі дуже важко відповісти на це, виходячи з того, що Микола Федорук не дуже пояснював мотиви своїх попередніх відмов. Не виключено, що ці мотиви достатньо обгрунтовані і глибокі. Щойно завершився президентський виборчий процес і починається підготовка до нових парламентських і місцевих виборів, де депутати обиратимуться за списками партій. У громадській свідомості мер Чернівців Микола Федорук не асоціюється з жодною політичною силою. А впродовж наступних двох років зусилля губернаторів значною мірою буде спрямовано на забезпечення перемоги тих партій, які вони представляють.
– Наскільки реально сформувати нову професійну, дієздатну команду?
– Відчувається певна нестача кваліфікованих кадрів, здатних очолити провідні управління облдержадміністрації. Найбільш ефективним був би варіант широкого залучення досвідчених фахівців, які не скомпрометували себе корупцією та незаконними діями в попередній період. Хоча найкращий шлях – це висування молодих, енергійних, освічених людей, які в період "помаранчевої революції" довели свою відданість справі оновлення України.
Але відчувається, що проблеми будуть виникати дуже різні. Приміром, таких професіоналів фінансової справи, як М. Романів, у новій команді поки що не видно. Потребує вона й талановитих аналітиків. Головне ж для цієї команди – це системний підхід до формування регіональної політичної еліти. Якщо вдасться підібрати добрих фахівців і одночасно людей з високими моральними якостями, то область отримає непогані перспективи. Якщо ж справи обмежаться черговим перефарбуванням фасаду, регіон може повернутися до часів правління Теофіла Бауера.
– Що необхідно, аби цього уникнути?
– Щоби цього уникнути, нова еліта від самого початку має бути налаштована на постійний діалог з суспільством. Особливе значення в цьому діалозі відіграють засоби масової інформації. Декілька з них під час "помаранчевої революції" засвідчили своє уміння об’єктивно інформувати населення про події, тому новій владі варто уважно вивчити наявний досвід.
Тому дуже важливе значення матимуть посади прес-секретаря і начальника управління з питань інформаційної політики. Чим краще громадськість розумітиме кроки нової влади, тим більше шансів у керівництва досягти запланованих результатів.
