«Не можу дозволити «роздерибанити» місто»

Дві години на прямій лінії в редакції "МБ" міський голова Микола Федорук відповідав на запитання чернівчан, більшість з яких стосувалися проблем житлово-комунального господарства.
Цілодобово холодна вода буде через півроку
– Доброго дня, це сім’я Бубнових із Садгори. На нашій вулиці Незалежності зовсім немає освітлення.
– Можете телефонувати безпосередньо керівнику "Міськсвітла", він дуже оперативно реагує. Якщо на вашій вулиці стоять стовпи, світло зробимо швидко. Сьогодні в місті проблему вуличного освітлення практично розв’язано. Запровадження нових технологій дало змогу за півроку зекономити півмільйона гривень. Вкладаючи в нові технології, ми платимо менше. А освітлення міста за останні чотири-п’ять років зросло у кілька разів. Є мікрорайони, в яких по 20 років не було освітлення, а тепер зробили. Працюємо від центру у різних напрямках. Гадаю, до 600-річчя міста буде реконструйоване все зовнішнє освітлення.
– Телефонує Собринюк Володимир з військового містечка на вулиці Підкови. Живу тут 22 роки, воду подають 2-3 години на день, у туалет доводиться ходити з відром.
– До централізованої каналізації військове містечко вже підключене. Я з’ясую в КЕЧ, у чому там справа і які є проблеми з подачею води. Ми вклали понад два мільйони гривень на каналізацію в Садгорі і цього року будемо робити централізоване водопостачання. Запланували виділити майже 800 тисяч гривень. Потерпіть ще трохи, зробимо обов’язково.
Загалом з військовими містечками виникає серйозна проблема. У Києві якось домовляються, комусь щось продають, і нас не ставлять до відома. А всі проблеми військовослужбовців і пенсіонерів перекладають на місцеву владу.
– Мешканець вулиці Руської. Коли розв’яжеться проблема цілодобового постачання води?
– Відключення відбувається з двох причин. Перша – поганий стан внутрішньобудинкових мереж водопостачання. Друга – на верхні поверхи качають воду теплопункти, які належать облтепломережі. Вони перейдуть у комунальну власність, і тоді розв’яжемо цю проблему. Думаю, це станеться влітку.
На індивідуальне опалення треба переходити цілими будинками
– Телефонує Юрій з вулиці Південно-Кільцевої, 5. Як ви ставитеся до переходу квартир на індивідуальне опалення?
– Неоднозначно. Якщо й переходити, то цілим будинком. Якщо частинами, то тепломережа просто не зможе працювати. До того ж, не забуваймо, що газ повністю не згорає, зовсім бездимних котлів не буває, нижні поверхи будуть труїти верхні. Проблему опалення треба розв’язувати комплексно, поєднувати індивідуальне опалення з централізованим, як у країнах Європи. При цьому використовувати сучасні технології, зокрема, труби з поліуретановою ізоляцією, щоби даремно не гріли землю. Облтепломережу нам передадуть після закінчення опалювального сезону, і кілька мільйонів гривень вже передбачено на реконструкцію систем опалення.
А опалення треба по-різному робити. Якщо будинок повністю переходить – одна справа. Побудували дахову котельню – можна економити. Але якщо кожна квартира ставитиме автономний котел – це і невигідно, і складно.
– Мешканець вулиці Винниченка. Яка доля ремонту вулиці Винниченка від вулиці Кармелюка до переїзду?
– Минулого року там зробили каналізацію – мешканці та міський бюджет спільно. Цього року виділяється кількасот тисяч гривень на капітальний ремонт. Вулицю Винниченка зробимо до переїзду, а також відремонтуємо вулицю Миру. Так само, як на Винниченка, за дольової участі мешканців, будуть каналізуватися й інші вулиці міста.
Каналізування міста відбувається із застосуванням сучасних технологій. Зокрема, у старій частині водоканал використовує спеціального робота, який передає зображення з середини труби на екран телевізора. За допомогою цього робота відремонтували складну ділянку на Шолома-Алейхема, міняли мережі на площі Філармонії. Унікальну роботу здійснила днями львівська фірма на Пруті – проклали каналізаційний дюкер через річку до насосної станції.
Рух у старій частині міста обмежать у 2007 році
– Коли буде обмежено рух
у старій частині міста?
– Орієнтовно 2007 року. Для цього треба здійснити капітальний ремонт вулиць Сагайдачного і Хмельницького. На це піде приблизно два роки. Обсяг робіт треба виконати чималий, були б гроші. Але можливості у міського бюджету є, фонд розвитку останні роки зростає практично вдвічі.
– Як просувається черга на квартири? Чи будуть їх виділяти взагалі?
– Вона існує і просувається дуже повільно. Будівництво сьогодні здійснюється лише приватне і відомче. Загалом обсяги чималі, останні два роки – 100 тисяч квадратних метрів щорічно. Це як у вісімдесяті роки. Виділяючи земельні ділянки під багатоповерхове будівництво, обов’язково передбачаємо 10% квартир передати місту (для відомчого, що зводиться за кошти бюджету, – 5%). Таким чином будемо забезпечувати житлом найвразливіші соціальні групи. Цього року розпочнемо будівництво 100-квартирного будинку для черговиків. Треба врегулювати поняття соціального житла, яке не може бути приватним, а також визначити категорії працівників, які це житло можуть отримувати.
– Чому у Чернівцях житло дорожче, ніж у сусідніх обласних центрах?
– На ринок тиснуть гроші. У Чернівцях їх є багато, банкіри підтвердять. Будують у нас не менше, ніж у Тернополі чи Хмельницькому. Зате там менша територія міст, і тому будівництво виглядає масштабнішим. А ще там зводять висотки, тоді як у нас сейсмічна зона. Це одразу плюс двадцять відсотків ціни.
Гадаю, зменшити ціну дозволить спрощення дозвільної системи – цей експеримент ми започаткували, щоби не треба було півтора-два роки ходити кабінетами, стимулювати забудову мікрорайонів.
У нас готові будувати і австрійці. Планують у Чернівцях створити спільне підприємство і займатися будівництвом. Вже мають досвід робіт у Хорватії, зараз приходять в Україну.
– Чи може повторитися в Чернівцях ситуація з "Еліт Центром", коли люди вкладуть гроші і залишаться без житла?
– У нашому місті повторення однозначно не може бути, тому що ми виділяли землю організаціям, які реально будують у Чернівцях. Тобто вивчали, кому даємо. Зараз маємо більше десяти заявок від київських фірм, але виділили поки що одній, яка вже будує один будинок на Проспекті.
Однак я не виключаю можливості перепродажу ділянок, і у нас такі спроби вже були. Я можу назвати ділянки на вулиці Чапаєва, Буковинській. Там я скористався правом вето міського голови і зупинив продаж ділянок. Переконаний, що їх мали намір перепродати. Деякі люди просто хочуть "роздерибанити" місто, я не можу цього дозволити.
"Ми пропонуватимемо будувати невеликі готелі"
– Коли і де у нас з’явиться палац спорту?
– Це не лише розмови, ми вже вивчали досвід інших міст. Були в Харкові, бачили їхній палац. Будемо будувати. До 600-річчя Чернівців він буде. Або на Головній біля "Електронмашу", або в районі вулиць Червоноармійської-Комарова.
– Міський бюджет щороку зростає насамперед за рахунок продажу комунальної власності. Коли ж більше доходів приноситиме малий бізнес, туризм?
– У Чернівцях рівень розвитку малого підприємництва значно вищий за середній в Україні і один з найвищих у державі. Зараз не треба говорити про підтримку малого і середнього бізнесу, йому треба не заважати, встановивши чіткі і прості правила гри. Це і є найкращою підтримкою.
Туризм однозначно повинен стати однією з найважливіших сфер економіки міста. Зараз ми будемо пропонувати будувати невеликі готелі, в тому числі й у центрі міста.
Продаж комунального майна – дуже перспективний шлях розвитку. Ми не продавали раніше, коли не було реальної вартості об’єктів. А попереду нас очікує податок на нерухомість – з 2008 року. Цей податок є основою надходжень до місцевих бюджетів в усіх країнах.
"Калинівський ринок завжди буде у комунальній власності"
– Як розвиватиметься далі "Калинівський ринок"?
– Передусім скажу, що він однозначно буде у комунальній власності. Йдеться про боротьбу за сфери впливу, за гроші, за політичний капітал. Ніхто, приміром, не бореться за завод "Металіст" чи інше підприємство. Не скажу, що на ринку все гаразд, але за чотири роки він подвоїв суму податків до місцевого бюджету. Майже 15 мільйонів гривень – місто майже місяць живе за рахунок "Калинівського ринку". Тому до ринку й проявляють такий інтерес. Про смерть "Калинівського ринку" говорять вже років десять, але він існує і розвивається, трансформується з базару на торговельний центр.
Думаю, що поява великих супермаркетів не зашкодить ринку. Нормальний розвиток можливий лише за умови конкуренції, а для такого міста, як Чернівці, ще зо п’ять торгових центрів не будуть зайвими.
– Наскільки гострою є проблема нестачі робочої сили?
-Якщо ж говорити про зайнятість, то сьогодні в Чернівцях немає безробіття. Навпаки, є проблема робочих рук. Сьогодні немає сенсу їхати на заробітки за кордон. Якби наші заробітчани, які зараз на будовах у Португалії, Іспанії та інших країнах, працювали б тут з такою ж інтенсивністю і віддачею, заробітну плату можна тут отримувати не меншу. Плюс те, що вони житимуть вдома, з родинами. Я справді готовий звернутися до заробітчан, особливо будівельників, із закликом повертатися додому, бо роботи тут вистачає і можна заробляти непогані гроші.