«Рідківці – це славна історія»: з села на Буковині в ЗСУ служить триста мешканців

За плечима Івана Панівського – 57 років педагогічного стажу. У Рідківцях його знають всі й він знає всіх. Попри поважний вік, пан Іван і далі активно займається громадською діяльністю. Так, нещодавно Іван Григорович написав і видав книгу про історію Рідківців. На виході – друга книжка про рідне село під назвою "На життєвих перехрестях". Про минуле й нинішнє рідного села ми й попросили розповісти Івана Панівського.



У 2021 році збудували нову школу

– У серпні далекого 1969 року мене призначили директором місцевої школи, – згадує ветеран праці. – Приміщення було зведене в кінці ХІХ століття. Тут свого часу вчителювала відома українська письменниця Євгенія Ярошинська, а збудовану в 1906 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці освятив митрополит Андрей Шептицький. У селі була відкрита перша на Буковині хата-читальня. Рідківці з населенням понад 4300 осіб мають славну історію.

– У 1970 році був прийнятий закон про обов’язкову середню освіту. Та зі ста восьмикласників продовжувати вчитися в сільській школі захотіли лише 15-16. Ми намагалися переконати батьків, щоб діти здобували повну середню освіту в селі, але даремно. Тоді у Чернівцях активно відкривали заводи та фабрики, можна було отримати зарплату від 200 до 800 карбованців, тоді як сільський учитель чи медик отримували 80-100 карбованців. Усе ж мені з великими потугами вдалося добитися того, що сільська молодь закінчувала середню школу в Рідківцях, отримуючи фах водія чи механізатора.

– Особливо ж розквітли Рідківці за роки незалежної України. У 2021 році до ладу тут стала нова школа, в якій працюють вчителями уродженці села. Майже в кожному дворі побачите автомобіль чи два. Тракторів є понад 3000 на село.

Громада придбала для ЗСУ 17 автомобілів

– Чимало рідківчан зайнялися бізнесом.

– Це правда. Особливо село славиться садівництвом. Родина підприємця Івана Сорочана побудувала торговий комплекс "Добре", філії якого є у Боянах, Недобоївцях, Тарасівцях, Клішківцях, Малинцях. Це понад п’ятсот робочих місць. Ресторанний комплекс звела сім’я Миколи Требиша. Кафе-ресторан "Марія" – родина Беженарів і Білецьких. Продовольчі магазини – Безверхні, Терлецькі, Василинчуки, Сорочан, квітів – Алла Бабюк. Іван Вівчарюк відкрив мережу магазинів і майстерень з продажу і ремонту комп’ютерної техніки. Родина Андроників має магазин будівельних матеріалів й тренажерний зал. Таких підприємливих людей у Рідківцях десятки. Окремо варто сказати про кузню Дмитра Демика, послугами якої користуються не лише рідківчани, а й мешканці навколишніх сіл. Пан Дмитро в кузні облаштував музей старожитностей, багато експонатів в якому мають історичну й культурну цінність. Сільський депутат, учасник Євромайдану Дмитро Кушнірюк здійснює ремонт автотранспорту, зокрема й того, що йде на фронт.

– Багато рідківчан воюють з російським агресором.

– Майже триста рідківчан боронять Україну в лавах ЗСУ. Семеро з них поклали своє життя на вівтар свободи: Іван Механюк, Євген Пронін, Сергій Андрусик, Дмитро Грабко, Євген Дубняк, Олег Дозиденко та Руслан Степанчук. Ті, хто вдома, збирають для наших воїнів гуманітарні вантажі. Село надало прихисток 700 переселенцям. Велика частка у волонтерському русі села є парафіян церкви Воскресіння Господнього, яку очолює колишній військовий капелан Петро Кравчук. Треба відзначити й громаду християн віри євангельської на чолі з пресвітером Віталієм Федорюком. А Магальська громада на чолі зі Степаном Саїнчуком (Рідківці належать до неї, – авт.) придбала для ЗСУ 17 автомобілів. Два з них – за кошти, які зібрали школярі й вихованці дитсадків на благодійних ярмарках.

Автор: Василь Гринюк

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram