Українці можуть отримати по два гектари землі: юрист розповів, чи реально цього добитися

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про внесення змін до Закону про "Консолідацію земель сільгосппризначення", який може розширити можливості громадян щодо використання земельних ділянок. При цьому 121 стаття Земельного кодексу встановлює норми безоплатної передачі земельних ділянок площею до 2-х гектарів, а на перше липня 2021-го року в Україні заплановане відкриття ринку землі.

Голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський в ефірі Українського радіо розповів про всі нюанси земельних питань, пише Главком.



За словами експерта, право на отримання землі регулюється кількома законодавчими нормами. При цьому 121 стаття Земельного кодексу лише встановлює площу, яку можна отримати.

"Треба спочатку згадати статтю 116 (Земельного кодексу – ред.), яка говорить, що одним зі способів набуття права на земельну ділянку є отримання земель державної або комунальної власності. І насправді встановлена норма не 2 гектари, а "до 2-х гектарів". Це – норма встановлена для особистого селянського господарства", – пояснив він.

За словами Кобилянського, за тією ж 121 статтею можливо отримати також ділянки для житлового будівництва, садівництва, дачного будівництва, гаражного будівництва, ведення фермерського господарства.

"Для кожного з цих видів – свої норми площі. Але найбільше – для ведення особистого селянського господарства – до 2-х гектарів, тому, найчастіше, згадують саме про них", – зазначив експерт.

Також правник пояснив, що у різних населених пунктах виділяється різна площа для житлового будівництва. У місті вона складає до 10 соток, в селищі до 15-ти, в селі – до 25 соток.

"Зверну увагу, що це стосується всіх громадян України. Ні іноземець, ніхто, крім громадян України, цим правом не може скористатися. Відповідно до 24 статті Конституції України не може бути жодних обмежень в залежності від місця проживання – тобто, людина із Харкова може вимагати надати земельну ділянку у Львівській області, і навпаки. Хоча на практиці відверто відмовляють немісцевим", – зауважив Кобилянський.

При цьому експерт виступає проти системи першочергового права.

"Законом, наприклад, передбачено право першочергового отримання земельної ділянки учасниками бойових дій. Але тут виникає законодавча колізія – як може бути право першочерговим, якщо немає черги? Наприклад, є вільна ділянка і одночасно звернеться учасник бойових дій і інша людина. Немає законних підстав у відмові в отриманні цієї ділянки такою "іншою" людиною", – пояснив він.

Водночас Віктор Кобилянський не вірить у можливість реалізації цього права. Свою позицію він аргументує тим, що крім проблеми з містобудівною документацією є окрема проблема у вигляді статті 118 Земельного Кодексу, яка "говорить, що громадянин, який бажає отримати землю, має надати клопотання і графічне зображення з місцем розташування ділянки".

"Фактично це означає, що громадянин самостійно має знайти цю вільну ділянку. Це практично неможливо, особливо, якщо врахувати, що не всі земельні ділянки можуть передаватися у власність – є певні обмеження – санітарні зони, особливий статус земель і інші. Пересічному громадянину в цьому розібратися дуже-дуже складно", – переконаний правник.

За його словами, до того ж в Державному земельному кадастрі зареєстровані не всі земельні ділянки.

"Вони можуть фактично мати власника чи землекористувача, але не відображатися на публічній кадастровій карті. Законодавством зазначено обов’язок місцевих влад надавати інформацію про вільні земельні ділянки, однак, цим обов’язком нехтують в більшості місцевих рад", – зазначив Кобилянський.

За словами експерта, також окрему проблему становить корупційна складова у питаннях безоплатного отримання землі.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram