"Мій 24-річний онук 10 років хворіє на епілепсію, яка виникла у зв’язку з черепно-мозковою травмою під час пологів, а проявилася у 14 років. Він працює й отримує невелику зарплату – 1000 гривень, заочно навчається у вузі. Онук перебуває на обліку в обласній психлікарні і час від часу ходить за рецептами до лікаря. Він приймає дуже дорогі ліки "Депакин-хроно". Щомісяця на них витрачає 500-600 гривень. Навіть після цих дорогих ліків у нього трапляються напади. Минулого року протягом трьох місяців напади були тричі, переважно вночі. Коли я запитала у лікаря, чи можна приймати дешеві ліки замість дорогих, вона відповіла, що ні, адже лише дорожчі ліки рятують мого онука від нападів. Але нещодавно я дізналася, що його можна перевести на ІІІ групу інвалідності. Хотіла би, щоби мені відповіли, які правила існують для того, щоб отримати ІІІ групу інвалідності, і чому мій онук не отримує безкоштовно ліки. Він рік тому пройшов обстеження у Московському інституті імені Бехтерева, там йому виписали ліки ще дорожчі. У нього всі документи на руках, а ксерокопія – у психдиспансері". З повагою, Валентина.
– Для лікування цієї хвороби існує досить багато ліків. Менш ефективні – дешевші, більш ефективні – дорожчі, – пояснює Василь ДЕРКАЧ, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології імені С. М. Савенка БДМУ. – Оскільки хворий перебуває на обліку в епілептолога, йому можуть виписати дешеві ліки. Однак якщо йому почали давати дорогий препарат "Депакин-хроно", переведення на дешевші ліки ефекту не дасть. А дорогі ліки безкоштовно не дають, їх потрібно купувати. Це не наша забаганка. Онук читачки може безкоштовно отримувати дешеві ліки, але тоді у нього почастішають напади.
Усе, що лікар пояснювала онукові читачки, так і є насправді. У мене багато пацієнтів отримують ще дорожчі ліки (наприклад, комерційна ціна "Топамаксу" 840 гривень, а в упаковці – лише 28 таблеток). Натомість препарат "Бензонал" – простий, його виписують безкоштовно, коштує він 22 гривні (в упаковці – 50 таблеток), але порівняно з "Депакином" він не такий дієвий. Зважаючи на те, що пані Валентина каже, що в онука було кілька нападів, переведення його на слабший препарат може спровокувати частіші напади (вони можуть ставатися кожні два-три дні та навіть щодня). Це велика проблема, але лікар-епілептолог її самостійно не вирішить. Є спеціальний перелік ліків, які можна видавати безкоштовно, а є ліки, які пацієнти, на жаль, змушені купувати за власні кошти.
За словами Василя Григоровича, із діагнозом "епілепсія" справді встановлюють групу інвалідності (І, ІІ, ІІІ – залежно від стану).
– Існує чітке положення: для того, щоби визначити ступінь непрацездатності, пацієнт повинен пролежати не обов’язково чотири місяці, інколи буває достатньо і місяця, у лікарні, – говорить лікар. – Під час цього визначають частоту нападів, характер хвороби. На підставі цього комісія вирішує, чи підлягає пацієнт групі непрацездатності, якщо так, то якій.
Леся Токарюк
