"Моїй дитині встановили діагноз лямбліоз. Чула з різних джерел, що насправді це надумана хвороба, яку вигадали для "видурювання" грошей. Розкажіть, які симптоми цієї недуги і чи варто її взагалі лікувати?" Аліна К., смт Кельменці.
– У сина Андрійка тривалий час на шкірі були висипи. Лікарі спочатку діагностували алергію на холод, – каже мама п’ятирічного хлопчика Галина. – Уже навесні, коли потеплішало, висипи не зникли, і ми зрозуміли, що це не може бути алергією. Довелося звернутися не до одного лікаря, аж доки нам порадили здати аналізи на лямблії. Уже тоді підтвердили діагноз лямбліоз.
– У донечки болів живіт, зник апетит, – пригадує мама шестирічної Насті Надія. – Після того, як виявили лямблії і розпочали лікування, стан дитини покращився.
Воду – обов’язково кип’ятити
– Лямблії – це одноклітинні мікроскопічні паразити, – пояснює Петро ІВАСЬКОВ, лікар-педіатр, головний спеціаліст управління охорони здоров’я міської ради. – Основний шлях передачі – через воду, заражену фекальними виділеннями людей або тварин. Зараження може відбутися при вживанні некип’яченої води з крана або льоду, приготованого з такої води, овочів або фруктів, промитих некип’яченою водою. Тому воду обов’язково раджу кип’ятити. Адже відомо, що лямблії витримують замороження й нагрівання до 50 °С, але гинуть при кип’ятінні. Також існує великий ризик захворіти на лямбліоз при купанні у відкритих водоймах або басейнах із зараженою водою.
За словами Петра Борисовича, лямбліоз складний тим, що викликає або нашаровується на інші захворювання шлунково-кишкового тракту. Перебуваючи в організмі людини, лямблії можуть не викликати жодних порушень (лямбліоносійство) або виявлятися у формах захворювання різного ступеня важкості.
– Оскільки лямблії паразитують у кишечнику людини, при лямбліозі нерідко спостерігають симптоми хронічної діареї, зниження апетиту, нудоту, "гуркотіння" у животі, метеоризм, дискомфорт і біль у животі, зниження маси тіла, – зауважує лікар. – Діагноз підтверджують шляхом лабораторних досліджень або шляхом біопсії слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
У новонароджених та дітей віком до одного року лямбліоз виявляється через зміну випорожнень (змінюються їхня частота та якість), здуття животика, погане відходження газів. Дитина стає неспокійною, дріботить ніжками, часто плаче. Коліки посилюються під час або після годування.
– У дітей раннього віку гостра форма лямбліозу виявляється як харчове отруєння або гострий ентерит, що супроводжується блюванням і високою температурою тіла, – говорить П. Іваськов. – У дитини повністю зникає апетит, вона втрачає вагу, її організм зневоднюється.
Шкіра набуває "брудного" відтінку
Діти шкільного віку при лямбліозі найчастіше скаржаться на біль у животі, нудоту, відчуття дискомфорту, стають капризними та агресивними.
При тривалому перебігу лямбліозу змінюється зовнішній вигляд дитини: шкіра набуває "брудного" відтінку, під очима з’являються темні кола, у підлітків часто спостерігається поява або посилення вугрового висипу. На язиці – наліт, можливі глибокі складки, що нагадують тріщини, неприємний запах із рота.
За словами педіатра, у дітей усіх вікових груп при лямбліозі часто виникають алергічні реакції (дерматит, екзема, кропивниця, стенози гортані), симптоматичне лікування яких не дає хорошого ефекту. Тоді як призначене лікарем протилямбліозне лікування зменшує алергічні реакції аж до повного їхнього зникнення.
– Лікування лямбліозу повинно бути комплексним, його мають призначати лікарі (педіатр, гастроентеролог), – зауважує Петро Борисович. – Самолікування – недопустиме, оскільки неправильно підібрана тактика може викликати погіршення стану хворого й розвиток серйозних побічних реакцій.
Найкраще починати лікування у період загострення лямбліозу, особливо якщо воно супроводжується діареєю.
Леся ТОКАРЮК
