Через надмірну активність сонця чимало людей зараз скаржаться на алергію.
"Мені 40 років. Ніколи не скаржилася на алергічні реакції. Однак останніми роками потерпаю від алергії на сонце. Виходячи на вулицю сонячного дня, мушу одягати широкополий капелюх, інакше сльози заливають очі. До того ж, з’являються висипання, – скаржиться чернівчанка Любов ПЕТРОВА. –Якщо доводиться бувати на морі (а останніми роками взагалі на море не їжджу), купаюся рано-вранці й приблизно о 08.00 ховаюся в тінь, а потім виходжу після 17.00-18.00. На вулиці на сонці намагаюся не перебувати, ховаюся в тінь. Якщо потрібно довго йти під сонцем, беру парасолю. Сарафани, відкриті сукні давно не одягаю".
– Користь сонячних променів незаперечна. Але багатьом відомі і небажані явища, які провокує сонце: опіки, старіння шкіри, злоякісні новоутворення. Окрім того, може виникнути і так звана сонячна алергія, – говорить Наталія КАСПРУК, доцент курсу клінічної імунології та алергології БДМУ. – Активне сонце – це фактор, який робить організм гіперчутливим та провокує накопичення великої кількості алергенів у людей, які потерпають від захворювань внутрішніх органів. Така алергія може бути також пов’язана з порушенням обміну речовин, гіпо- та авітамінозами, ендокринними порушеннями, інфекціями (у тому числі й паразитарними).
За словами Наталії Михайлівни, ще однією причиною виникнення алергії на сонце може бути приймання деяких ліків (нестероїдних протизапальних препаратів, сульфаніламідів, аміодарону, деяких антибіотиків).
– Найчастіше алергія виявляється як сонячна кропив’янка, яка характеризується розвитком сверблячки та утворенням симетричних пухирів протягом кількох секунд після опромінення. Через дві-три хвилини шкіра стає червоною, набрякає. Зазвичай через три-чотири години клінічні вияви зникають, – пояснює лікар. – Важкість перебігу алергії залежить від тривалості перебування під сонячними променями. Висип виникає на відкритих ділянках шкіри, частіше на обличчі, шиї, грудях, кистях.
Інколи сонячна кропив’янка може спостерігатися при засмаганні. Тоді до процесу залучаються ті ділянки, які раніше не зазнавали опромінення (тіло, нижні кінцівки). Інколи можливі системні реакції, наприклад, бронхоспазм, артеріальна гіпотонія, головний біль, втрата свідомості.
Як зменшити вплив ультрафіолетового випромінювання:
обмежувати час перебування на сонці опівдні;
намагатися перебувати в тіні;
одягати широкополі капелюхи, які прикривають очі, лице та шию;
носити сонцезахисні окуляри з бічними панелями, які забезпечують захист від УФ-А й УФ-В на 99-100 відсотків;
неодноразово й рясно наносити на незахищені одягом ділянки шкіри сонцезахисні креми з рівнем сонячного захисту (SPF) 30+.
– Однак не слід забувати, що тінь і одяг забезпечують кращий захист від сонця, ніж сонцезахисні засоби, – зауважує Наталія Каспрук. – При алергії на сонце можна використовувати мазь "Кремген". Крім того, хворому варто проконсультуватися з лікарем-терапевтом щодо застосування антигістамінних (антиалергічних) препаратів, які зменшать, ліквідують або попередять виникнення алергії.
До того ж, при підвищеній чутливості до ультрафіолетового випромінювання та видимого світла варто порадитися з лікарем щодо застосування сеансів світлолікування та лікування супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту. За важкого перебігу захворювання призначають плазмаферез.
Леся ТОКАРЮК
