Чернівчани – одні з небагатьох в Україні мають змогу займатися йогою за методом Айенгара. Унікальність йоги за цим методом у тому, що на практиці використовуються спеціальні пристосування. Вони необхідні для того, щоби уникнути травматизму та зробити асани (пози – ред.) більш ефективними. Відповідно це робить йогу доступною для людей похилого віку, для тих, хто має проблеми зі здоров’ям або страждає від надмірної ваги.
При виконанні асан використовують болстери (специфічні валики), ремінці та цеглинки (дерев’яні брусочки прямокутної форми). Також послуговуються й предметами, які є в кожному помешканні – стільцями, ковдрами, стінами.
– Айенгар почав використовувати пристосування та опори, які би дозволили тим, хто не володіє дуже пружним тілом, виконувати асани, – розповідає директор та викладач йога-студії "Лотос" Людмила МАРТИНЕНКО. – Через це йогу Айенгара інколи називають "меблевою". Адже завдяки цим "меблям", йога стала доступною для всіх.
Більшість вправ у йозі спрямовані на розтягування, збільшення еластичності та зміцнення м’язів. Адже спосіб життя багатьох людей призводить до того, що цілі групи м’язів залишаються незадіяними. У цих місцях накопичуються шлаки, що згодом призводить до хвороб. Регулярно практикуючи йогу, людина опановує "забуті" частини свого тіла.
Інколи тіло напружене навіть у сні
Також йога вчить розслаблятися, чого більшість людей не вміє – деякі частини нашого тіла залишаються напруженими навіть уві сні.
Заняття йогою допоможуть в подоланні проблем з хребтом та суглобами. Адже постійна практика вирівнює осанку, зміцнює м’язовий корсет та сприяє правильному входженню кісток в суглоби. Також збільшується об’єм грудної клітини. Відповідно з’являється більше місця для внутрішніх органів, зокрема легень та серця. Це покращує роботу мозку, адже він отримує більше кисню, нормалізується тиск.
Пані Людмила розповідає, що деякі мануальні терапевти міста направляють своїх пацієнтів до неї, адже лише пасивного лікування (масажів – ред.) недостатньо.
Треба знати рівень викладача
– Маючи серйозні проблеми зі здоров’ям, варто перед початком занять порадитися з лікарем. Тільки детально вивчивши хворобу, можна приступати до практики, – попереджає Людмила Мартиненко. – І не варто сприймати йогу як панацею. Не можна покладатися лише на неї, повністю відмовившись від традиційної медицини. У першу чергу, йога – це профілактика. І якби в наших сім’ях практикували йогу, суспільство було би здоровішим не лише фізично, а й духовно.
Дуже важливо, щоб учні, які приходять на заняття, довіряли своєму викладачу. Через це необхідно знати, хто навчав вашого наставника. Чи це гідна людина. Він не повинен бути самоучкою, який пізнав йогу за допомогою відеокурсів або книжок.
– Головне, щоб викладач був особистістю, – каже Людмила Мартиненко.
Сама ж пані Людмила займається йогою з 1999 року. Останні чотири роки опановує саме метод Айенгара. З 2002 року вона викладає йогу іншим, відвідує різноманітні семінари. Цього літа вона вирушає на навчання в Індію в Інститут йоги.
Олександр БУЛІЧ
КОМЕНТАР
Андрій НЕЧАЙ,
головний лікар центру мануальної терапії:
Йога – найкраща профілактика захворювань хребта. На Сході люди щоденно приділяють заняттям йогою по вісім годин. І вони вважаються здоровішими, ніж ми. У сучасних умовах дуже складно приділяти йозі таку кількість часу. Проте варто знаходити щодня хоча би годинку. Йога допомагає лише тоді, коли заняття регулярні.
