Мед – біологічно активний продукт. Основні компоненти меду – фруктоза і глюкоза, вуглеводи і вода.
– У бджолиному меді є майже всі хімічні елементи, необхідні для правильного функціонування людського організму, – говорить лікар-терапевт Олена БАЛАКІНА. – Хімічні елементи містяться у меді у різній кількості. Серед них переважають калій, натрій, кальцій, фосфор, сірка, хлор, залізо і алюміній. Менше у меді міді, марганцю, хрому, цинку, свинцю, титану тощо.
Багато у меді різноманітних амінокислот, ензимів, вітамінів, мінеральних речовин, які вкрай необхідні людині. Крім того, мед покращує засвоєння поживних речовин.
Здавна народна медицина використовує мед для лікування захворювань.
Під час застуди використовують мед у поєднанні з молоком, теплим чаєм, лимонним соком тощо.
При фарингітах, катарах верхніх дихальних шляхів роблять парові інгаляції з медом. У домашніх умовах використовують чайник як паровий інгалятор. На носик чайника одягають один кінець гумової трубки, а інший – на пластмасову лійку. У чайник наливають 150 мл води, доводять її до кипіння, потім додають 100 мл меду. Розчин кипить на малому вогні, і хворий вдихає пар, який виходить із лійки, впродовж 15 хвилин.
Під час лікування хронічних бронхітів та бронхіальної астми використовують парові інгаляції з медом.
При лікуванні хронічних та спастичних бронхітів хороший ефект дає використання меду в поєднанні з матковим молочком або прополісом.
При гаймориті та хронічному нежиті, для зменшення запалення слизової у ніс закрапують мед з анестезином.
Регулярне вживання меду допомагає вилікувати виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, нормалізувати роботу шлунка.
При зниженні кислотності шлункового соку приймають до їди холодний медовий розчин, який стимулює виділення шлункового соку.
При підвищеній кислотності шлункового соку 30 г меду розводять склянкою теплої води і приймають тричі на день за дві години до їди або через дві години після їди.
Під час безсоння за 30 хвилин до сну випивають склянку теплої води з чайною ложкою меду.
Як дієтичний засіб мед рекомендують вживати при хворобах печінки. За допомогою вуглеводів мед забезпечує запас глікогену в печінці і відновлює її захисні функції.
Протягом багатьох століть мед використовували для лікування ран, різноманітних захворювань шкіри та слизових оболонок. Поверхня рани під дією меду збільшує виділення слизу, який очищує рану від забруднення. Таким чином рана загоюється швидше. Лікувальна дія меду в поєднанні з антибіотиками посилюється.
Під час лікування слизової ротової порожнини (стоматитах, гінгівітах) використовують закристалізований мед. Його повільно розсмоктують невеликими порціями.
Леся ТОКАРЮК
ВАЖЛИВО
При цукровому діабеті та надчутливості до меду варто дуже обережно ставитися до такого лікування. У такому разі необхідно проконсультуватися з лікарем, адже самолікування може викликати непередбачувані наслідки.
