Останнім часом біля кабінету дитячого лікаря можна почути різні жахливі історії про щеплення. Про вигадки та правду щодо щеплення розповідає доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб медуніверситету Лоріна ІВАНОВА.
Міф 1. Вакцинація для дітей необов’язкова
Факт. Вакцинація допомагає захистити дітей від таких небезпечних захворювань, як дифтерія, кір, поліомієліт, правець, коклюш, менінгіт тощо. Багато з цих хвороб зараз зустрічаються досить рідко, але це тільки завдяки вакцинам. Без вакцини, тобто без імунітету, дитина беззахисна, і у неї існує високий ризик захворюваності при зустрічі з мікробом. Якщо відмінити вакцини, багато рідкісних захворювань знову стануть поширеними. Наприклад, торік в області захворів на правець семирічний хлопчик, який не був щеплений і травмував коліно. Лікарі врятували йому життя, але все-таки залишилися досить важкі ускладнення.
Є окремі протипоказання для щеплення, зокрема це неврологічні ускладнення, недоношеність дитини (вага менше двох кілограмів) тощо. Але на сьогодні протипоказання значно перебільшені.
Міф 2. Після вакцинації виникають серйозні побічні реакції
Факт. Вакцини виготовляють із мікробів (збудників захворювань) або вони можуть бути синтетичними. Той факт, що вакцина містить частини мікробів або навіть ослаблені живі мікроби, дуже лякає батьків. Вони вважають, що після щеплення дитина обов’язково захворіє на ту інфекцію, проти якої її вакцинували. Але біологічний матеріал, з якого виготовляють вакцини, ретельно перевіряють і тому ризику розвитку активної форми захворювання після вакцинації майже немає. Для виготовлення вакцин не використовують активні хвороботворні мікроби, а лише фрагменти або дуже ослаблені чи вбиті штами. Вакцини стимулюють відповідь імунної системи так, ніби є реальна інфекція. Імунна система запам’ятовує мікроорганізм і бореться з інфекцією.
Після вакцинації можливі побічні реакції у вигляді незначного підвищення температури, набряку та болю у місці введення. Рідше може виникати головний біль або грипоподібний стан. Але ці реакції короткочасні і нешкідливі, тому їх неможливо порівнювати з ризиком самого захворювання. У деяких випадках побічні реакції можуть бути зумовлені алергією на окремі компоненти вакцини. У такому разі перед вакцинацією слід уточнити, чи не містить ця вакцина речовину, на яку в дитини алергія. Якщо це так, слід відмовитися від цієї вакцини і порадитися з лікарем.
Міф 3. Вакцинацію роблять у дуже ранньому віці
Факт. Час вакцинації визначає її ефективність. Необхідно встигнути вакцинувати дитину (створити імунітет) до того, як вона зустрінеться зі справжніми мікробами. Саме тому деякі щеплення роблять у перші години та перші дні після народження.
Міф 4. Вакцинація може стати причиною аутизму
Факт. Аутизм – це важке психічне захворювання, що має вроджений спадковий характер. Нічого спільного з інфекціями він не має. З’ясовано, що аутизм зазвичай виявляється у дітей на другому році життя. І саме у цей період роблять вакцинацію проти кору, краснухи та паротиту. Таким чином вияв хвороби і вакцинація – це лише збіг у часі.
Міф 5. Деякі щеплення можна пропустити
Факт. Використовують різні вакцини, тому не можна пропускати жодної вакцинації, інакше ризикуєте залишити дитину без захисту проти окремих захворювань. Адже вакцинація планується на той період, коли дитина потребує найбільшого захисту від тієї чи іншої інфекції. Також окремі щеплення час від часу потрібно повторювати, тому що імунна пам’ять організму поступово слабшає і стає неефективною.
Міф 6. Захворюваність на керовані інфекції почала знижуватися ще до застосування профілактичних щеплень завдяки покращенню
якості життя
Факт. Інфекційна захворюваність змінюється хвилеподібно. При збільшенні кількості осіб, які перехворіли на ту чи іншу інфекцію, зменшується частота цієї інфекції. Через кілька років на тлі невисокої захворюваності збільшується кількість "сприятливих" осіб, що призводить до спалаху інфекції. Такі підйоми захворюваності (кір, краснуха тощо) реєструють кожні чотири-п’ять років, і вони не мали тенденції до зниження аж до початку вакцинації.
Міф 7. Нещеплені діти не є загрозою
для інших дітей
Факт. Якщо дітей не щепити, це насамперед загроза для них. Діти хворітимуть на різні інфекції і переноситимуть їх важко. Нещеплена дитина може захворіти і стати джерелом інфекції для інших дітей.
Міф 8. Дорослим не потрібні щеплення
Факт. Раз на десять років дорослим повинні робити щеплення проти дифтерії та правцю. Є випадки, коли люди різних професій потребують щеплень, наприклад, від грипу.
Людмила ОСАДЧУК
9-04-2009, 10:57
0
4 054