Мешканка Ісландії, на ім'я Блер (Blaer), яке не внесено до державного реєстру дозволених імен, вперше в історії країни буде домагатися права носити своє ім'я через суд, повідомляє агентство Ассошіейтед Прес.

Мати 15-річної дівчини Блер, Бьорк Ейдсдоттір (Bjork Eidsdottir), тільки після хрещення дитини дізналася про те, що ім'я Блер, в перекладі з ісландського означає "вітерець", в реєстрі не значиться.

У відповідності з процедурою, передбаченою для таких випадків, мати Блер звернулася за дозволом до особливої ​​державний комісії. Комісія відмовилася узаконити ім'я, так як за правилами ісландського мови воно вимагає артикля чоловічого роду.

Священик, який хрестив дитину, також не проконсультувався з реєстром, що включає 1712 чоловічих і 1853 жіночих імені, які може носити громадянин цієї країни.

Ім'я в Ісландії грає більш важливу роль, ніж прізвище, так, наприклад, в телефонному довіднику країни першим йде ім'я, а не прізвище.

Останнім часом вимоги комісії до імен пом'якшилися, наприклад, дитина може бути названий Елвісом. Проте як і раніше не можна назвати дитину популярними в інших європейських країнах іменами Cara, Carolina, Cesil і Christa, так як ісландський алфавіт не містить букву С.

Аналогічні реєстри дозволених імен є в Німеччині та Данії, вони покликані запобігти використання імен, які порушують граматичні і фонетичні норми мов.