Мешканка Ісландії, на ім'я Блер (Blaer), яке не внесено до державного реєстру дозволених імен, вперше в історії країни буде домагатися права носити своє ім'я через суд, повідомляє агентство Ассошіейтед Прес.
Мати 15-річної дівчини Блер, Бьорк Ейдсдоттір (Bjork Eidsdottir), тільки після хрещення дитини дізналася про те, що ім'я Блер, в перекладі з ісландського означає "вітерець", в реєстрі не значиться.
У відповідності з процедурою, передбаченою для таких випадків, мати Блер звернулася за дозволом до особливої державний комісії. Комісія відмовилася узаконити ім'я, так як за правилами ісландського мови воно вимагає артикля чоловічого роду.
Священик, який хрестив дитину, також не проконсультувався з реєстром, що включає 1712 чоловічих і 1853 жіночих імені, які може носити громадянин цієї країни.
Ім'я в Ісландії грає більш важливу роль, ніж прізвище, так, наприклад, в телефонному довіднику країни першим йде ім'я, а не прізвище.
Останнім часом вимоги комісії до імен пом'якшилися, наприклад, дитина може бути названий Елвісом. Проте як і раніше не можна назвати дитину популярними в інших європейських країнах іменами Cara, Carolina, Cesil і Christa, так як ісландський алфавіт не містить букву С.
Аналогічні реєстри дозволених імен є в Німеччині та Данії, вони покликані запобігти використання імен, які порушують граматичні і фонетичні норми мов.
