У Бразилії чоловіка на імʼя Пауло Альберто да Сілва Коста помилково звинуватили у 62 злочинах і випустили з тюрми лише після трьох років увʼязнення.
Історію незаконного увʼязнення і довгоочікуваного звільнення бразильця розповіли журналісти The Guardian. Про це пише УП.
Поліція показувала потерпілим у різних кримінальних справах фото Пауло Кости, щоб ідентифікувати його як ймовірного підозрюваного, однак жодних інших доказів провини чоловіка у них не було.
Пауло Косту заарештували у 2020 році, коли він працював швейцаром у Ріо-де-Жанейро. Чоловіку оголосили, що його підозрюють у 62 злочинах, більшість із яких стосувалися крадіжок, але також було два вбивства.
Кожна справа, "приписана" Пауло Кості, ґрунтувалася лише на тому, що свідок або потерпілий впізнали в ньому ймовірного злочинця за фотографіями, які показували правоохоронці. Чоловік провів три роки за ґратами, перш ніж Верховний суд Бразилії визнав, що звинувачення були помилкові.
Сам Пауло повʼязує свій несправедливий "вирок" із расизмом, оскільки він – темношкірий.
"Вони зруйнували моє життя, тому що я чорношкірий і бідний", – вважає 37-річний Коста.
Хоча у правоохоронній системі Бразилії не бракує й інших недоліків, окрім расизму. За даними правозахисників, бразильська поліція часто покладається лише на "фотоідентифікацію". Правоохоронці створюють "альбоми підозрюваних", показують різні фото потерпілим та покладаються на їхнє "упізнання".
При цьому у бразильської поліції немає чітких правил щодо того, які зображення можуть бути включені до "альбомів підозрюваних".
Два роки тому до одного з таких альбомів у штаті Сеара навіть потрапила фотографія американського актора Майкла Джордана. І, ймовірно, фото Пауло також потрапило до альбому випадково.
"Є поліціянти, які моніторять соціальні мережі, шукають молодих людей, які, на їхню думку, схильні до насильства і небезпечні, збирають ці фотографії і додають їх до альбомів підозрюваних", – розповів координатор Центру досліджень безпеки і громадянства Бразилії Пабло Нуньєс журналістам The Guardian.
Окрім використання фотографій людей, які ніяк не причетні до розслідування, недоліком "фотоідентифікації" також є обмежені можливості людської памʼяті.
Простіше кажучи, людина може назвати винним того, хто лише схожий на злочинця, переплутавши його зі справжнім винуватцем злочину.
У 2022 році країна посилила професійні вимоги щодо використання методу "фотоідентифікації", але це не забезпечило Пауло Кості миттєву свободу – адвокати чоловіка мусили подавати апеляції.
Аж у 2023 році Верховний суд зняв із Пауло більшість звинувачень, хоча 10 із 62 справ досі не закриті.
Ситуації, що нагадують кейс Пауло Кости, траплялися в Бразилії і раніше.
Наприклад, у травні 2024 року темношкірий чоловік, якому присудили 170 років ув'язнення, вийшов на волю, бо єдиним доказом його "провини" було впізнання за фото. Але перш ніж чоловіка виправдали, він провів за ґратами 12 років.
Лише за 2023 рік Верховний суд Бразилії скасував 377 неправомірних засуджень або арештів, єдиним доказом яких була "фотоідентифікація".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
