Уже 28 років чернівчанка Інеса Катишева, інженер-електронік, займається технікою макраме. За цей час вив’язала вузликами тисячі виробів, які вигадує сама. Першою на Буковині майстриня ввела в макраме бісер та намистинки. Її роботи прикрашають жінок багатьох країн – Канади, США, Ізраїлю, Італії, Австралії. Вона оформляла концертні костюми дуету "Писанка". "Це захоплення всього мого життя, – запевняє пані Інеса. – Можу працювати 12-16 годин – не їсти і не пити, коли плету. Траплялося, що діти приходили з роботи і запитували, чи я щось їла протягом дня. А я навіть води не пила, настільки захоплювалася роботою. Моє захоплення врятувало нашу сім’ю, коли я втратила роботу. Тоді не стало мого чоловіка, я залишилася сама з трьома дітьми. Продавала біля готелю "Черемош" свої вироби, завдяки чому ми і вижили".
"Перші плетені пояси побачила в церкві"
З Інесою Катишевою ми зустрілися на її персональній виставці у Краєзнавчому музеї, яку вона присвятила своєму 60-літтю. Звертаю увагу на красивий в’язаний пояс на сукні майстрині та кольє на шиї. Жінка каже, що зв’язала їх сама. Показує у вітринах і на стінах виконані технікою макраме сумки, взуття, жіночі прикраси, жилетки, сорочки, костюми, шапки, аксесуари, квіти, картини… Навіть не віриться, що вся ця краса вив’язана вузликами. Їхня кількість може сягати і сотень тисяч. Якщо нитки товсті, зауважує пані Інеса, треба обов’язково одягати рукавиці, бо можна протерти руки до крові.
Восьмирічний онук Артем дуже пишається своєю бабусею. Хлопчик розповідає, що допомагає їй – складає та обрізає нитки. Для відвідувачів виставки Інеса Анатоліївна провела безкоштовно майстер-клас і готова ділитися своїми знаннями з кожним охочим.
Вперше вироби, виконані у техниці макраме, Інеса побачила в дев’ятому класі, коли з подругою завітала до церкви на Великдень. "Мені дуже хотілося побачити обряд освячення паски, хоча нам тоді забороняли ходити до церкви, – пригадує майстриня. – Ми з подругою заховалися під широку спідницю старенької бабусі й так пройшли повз міліціонерів і комсомольських активістів, які чергували біля храму. Там вперше побачила на священиках красиві пояси, сплетені вузликами, з китицями. Вони мене дуже вразили. Це було ніби доленосне видіння, яке пізніше стало моїм найбільшим захопленням. Відтворити ці пояси я змогла через багато років".
"З моїми покупцями траплялися дивовижні історії"
Донька Інеси Люба запевняє, що вироби її мами мають магічну силу.
– Справді, багато моїх покупців дякували мені та розповідали різні дивовижні історії, які траплялися з ними. Не знаю, як це пояснити. Але коли починаю щось робити, молюся і думаю лише про добре, в думках бажаю людині радості та щастя, – запевняє пані Інеса. – Коли продавала свої вироби біля кінотеатру "Чернівці", студентки напередодні екзаменів часто купували у мене в’язані браслети та одягали їх на руки. Пізніше підходили і хвалилися, що здали все на "відмінно". Один хлопець часто приходив зі скаргами, що в нього болить голова. Притискався до моїх виробів і казав, що почувається краще. Я йому іноді щось дарувала. Для однієї жінки, в якої довго не було дітей, зробила кулон. Вона його постійно носила – і через певний час у неї народилася дитина.
Пані Інеса надзвичайно радіє, що нещодавно в неї народилася онучка, бо досі були лише хлопчики. За народним звичаєм бабуся поклала до візочка маленької все, що потрібно для макраме, щоби дівчинці передалося її захоплення.
Надія БУДНА
