«Творю з молитвою і добрими думками»
Уже 28 років чернівчанка Інеса Катишева, інженер-електронік, займається технікою макраме. За цей час вив’язала вузликами тисячі виробів, які вигадує сама. Першою на Буковині майстриня ввела в макраме бісер та намистинки. Її роботи прикрашають жінок багатьох країн – Канади, США, Ізраїлю, Італії, Австралії. Вона оформляла концертні костюми дуету "Писанка". "Це захоплення всього мого життя, – запевняє пані Інеса. – Можу працювати 12-16 годин – не їсти і не пити, коли плету. Траплялося, що діти приходили з роботи і запитували, чи я щось їла протягом дня. А я навіть води не пила, настільки захоплювалася роботою. Моє захоплення врятувало нашу сім’ю, коли я втратила роботу. Тоді не стало мого чоловіка, я залишилася сама з трьома дітьми. Продавала біля готелю "Черемош" свої вироби, завдяки чому ми і вижили".
"Перші плетені пояси побачила в церкві"
З Інесою Катишевою ми зустрілися на її персональній виставці у Краєзнавчому музеї, яку вона присвятила своєму 60-літтю. Звертаю увагу на красивий в’язаний пояс на сукні майстрині та кольє на шиї. Жінка каже, що зв’язала їх сама. Показує у вітринах і на стінах виконані технікою макраме сумки, взуття, жіночі прикраси, жилетки, сорочки, костюми, шапки, аксесуари, квіти, картини… Навіть не віриться, що вся ця краса вив’язана вузликами. Їхня кількість може сягати і сотень тисяч. Якщо нитки товсті, зауважує пані Інеса, треба обов’язково одягати рукавиці, бо можна протерти руки до крові.
Восьмирічний онук Артем дуже пишається своєю бабусею. Хлопчик розповідає, що допомагає їй – складає та обрізає нитки. Для відвідувачів виставки Інеса Анатоліївна провела безкоштовно майстер-клас і готова ділитися своїми знаннями з кожним охочим.
Вперше вироби, виконані у техниці макраме, Інеса побачила в дев’ятому класі, коли з подругою завітала до церкви на Великдень. "Мені дуже хотілося побачити обряд освячення паски, хоча нам тоді забороняли ходити до церкви, – пригадує майстриня. – Ми з подругою заховалися під широку спідницю старенької бабусі й так пройшли повз міліціонерів і комсомольських активістів, які чергували біля храму. Там вперше побачила на священиках красиві пояси, сплетені вузликами, з китицями. Вони мене дуже вразили. Це було ніби доленосне видіння, яке пізніше стало моїм найбільшим захопленням. Відтворити ці пояси я змогла через багато років".
"З моїми покупцями траплялися дивовижні історії"
Донька Інеси Люба запевняє, що вироби її мами мають магічну силу.
– Справді, багато моїх покупців дякували мені та розповідали різні дивовижні історії, які траплялися з ними. Не знаю, як це пояснити. Але коли починаю щось робити, молюся і думаю лише про добре, в думках бажаю людині радості та щастя, – запевняє пані Інеса. – Коли продавала свої вироби біля кінотеатру "Чернівці", студентки напередодні екзаменів часто купували у мене в’язані браслети та одягали їх на руки. Пізніше підходили і хвалилися, що здали все на "відмінно". Один хлопець часто приходив зі скаргами, що в нього болить голова. Притискався до моїх виробів і казав, що почувається краще. Я йому іноді щось дарувала. Для однієї жінки, в якої довго не було дітей, зробила кулон. Вона його постійно носила – і через певний час у неї народилася дитина.
Пані Інеса надзвичайно радіє, що нещодавно в неї народилася онучка, бо досі були лише хлопчики. За народним звичаєм бабуся поклала до візочка маленької все, що потрібно для макраме, щоби дівчинці передалося її захоплення.
Надія БУДНА
"Перші плетені пояси побачила в церкві"
З Інесою Катишевою ми зустрілися на її персональній виставці у Краєзнавчому музеї, яку вона присвятила своєму 60-літтю. Звертаю увагу на красивий в’язаний пояс на сукні майстрині та кольє на шиї. Жінка каже, що зв’язала їх сама. Показує у вітринах і на стінах виконані технікою макраме сумки, взуття, жіночі прикраси, жилетки, сорочки, костюми, шапки, аксесуари, квіти, картини… Навіть не віриться, що вся ця краса вив’язана вузликами. Їхня кількість може сягати і сотень тисяч. Якщо нитки товсті, зауважує пані Інеса, треба обов’язково одягати рукавиці, бо можна протерти руки до крові.
Восьмирічний онук Артем дуже пишається своєю бабусею. Хлопчик розповідає, що допомагає їй – складає та обрізає нитки. Для відвідувачів виставки Інеса Анатоліївна провела безкоштовно майстер-клас і готова ділитися своїми знаннями з кожним охочим.
Вперше вироби, виконані у техниці макраме, Інеса побачила в дев’ятому класі, коли з подругою завітала до церкви на Великдень. "Мені дуже хотілося побачити обряд освячення паски, хоча нам тоді забороняли ходити до церкви, – пригадує майстриня. – Ми з подругою заховалися під широку спідницю старенької бабусі й так пройшли повз міліціонерів і комсомольських активістів, які чергували біля храму. Там вперше побачила на священиках красиві пояси, сплетені вузликами, з китицями. Вони мене дуже вразили. Це було ніби доленосне видіння, яке пізніше стало моїм найбільшим захопленням. Відтворити ці пояси я змогла через багато років".
"З моїми покупцями траплялися дивовижні історії"
Донька Інеси Люба запевняє, що вироби її мами мають магічну силу.
– Справді, багато моїх покупців дякували мені та розповідали різні дивовижні історії, які траплялися з ними. Не знаю, як це пояснити. Але коли починаю щось робити, молюся і думаю лише про добре, в думках бажаю людині радості та щастя, – запевняє пані Інеса. – Коли продавала свої вироби біля кінотеатру "Чернівці", студентки напередодні екзаменів часто купували у мене в’язані браслети та одягали їх на руки. Пізніше підходили і хвалилися, що здали все на "відмінно". Один хлопець часто приходив зі скаргами, що в нього болить голова. Притискався до моїх виробів і казав, що почувається краще. Я йому іноді щось дарувала. Для однієї жінки, в якої довго не було дітей, зробила кулон. Вона його постійно носила – і через певний час у неї народилася дитина.
Пані Інеса надзвичайно радіє, що нещодавно в неї народилася онучка, бо досі були лише хлопчики. За народним звичаєм бабуся поклала до візочка маленької все, що потрібно для макраме, щоби дівчинці передалося її захоплення.
Надія БУДНА
Повернутися назад