У ваших дітей одна кімната на двох: старший незадоволений, бо малюк вдень спить і треба ходити навшпиньки, а хочеться гратися? Молодший натомість виявляє надмірний інтерес до майна старшого? Так і виникають територіальні конфлікти. На думку психологів, дитині старше двох років потрібна власна територія. І якщо розселити дітей в окремі кімнати немає можливості, варто створити в дитячій зони для кожного.

Спочатку обговоріть потреби і бажання обох дітей. Правила "гуртожитку" розповсюджуються на всіх. Тому не варто обмежувати права старшого за рахунок молодшого під приводом "він ще малий, йому потрібно поступитися". А у зоні молодшої дитини не зловживайте надто дитячими елементами – це бентежитиме обох.

Якщо старша дитина вже ходить до школи, її навчальну зону потрібно чітко відмежувати від ігрової. У молодшого повинен бути свій стіл для занять.

Місця для зберігання речей обов’язково повинні бути індивідуальними. Це допоможе виховати відповідальність. Адже кожна дитина відповідатиме за свої іграшки, одяг і порядок у них.

Коли немає можливості фізично розділити кімнату на зони (встановити перегородку або ширму), використайте візуальні ефекти. Наприклад, різні кольори для кожної дитини. Це допоможе їм відчути, що в них є власний простір.

Кольорова гама
для двох дівчат:

 рожевий і зелений;
 рожевий і темно-коричневий;
 кремовий і лавандовий.

Кольорова гама
для двох хлопчиків:

 синій і оранжевий;
 блакитний і червоний;
 сріблястий і темно-синій;
 блакитний і зелений.

Якщо діти різної статі, краще використовувати більш нейтральні кольорові поєднання. Наприклад, світло-синій і м’ятно-зелений, персиковий і червоний.

Якщо треба
заощадити площу

 Для маленьких кімнат оптимальне рішення – двох’ярусне ліжко. Спальні місця можуть розташовуватися одне над одним або під кутом 90 градусів. Також є ліжка, які виїжджають одне з-під одного.

 Трохи більшу кімнату можна перегородити стінкою із секційних меблів. Одна частина шафок і шухлядок повернена в один бік, інша – в інший. Для ігор залишається спільна площа у центрі кімнати.

 Меблі на коліщатках. Такі меблі дуже зручні, бо ними легко змінювати обстановку кімнати.

 Допоможе заощадити площу секретер (книжкова полиця з відкидною стільницею). Також широку стільницю можна встановити замість підвіконня – вона слугуватиме додатковим робочим місцем.

Коментар психолога
Оксана РОГОЗИНСЬКА, психолог центру практичної психології, соціальної роботи управління освіти чернівецької міськради:
– Доки діти маленькі, до 8-10 років, їм удвох комфортно, навіть якщо вони різної статі. А коли діти досягають підліткового віку, їм обов’язково потрібен свій простір. Наприклад, якщо немає можливості поставити окремі столи для кожного, тоді потрібно хоча би, щоби в кожного були свої шухлядки, своя територія. Таким чином виховується повага до власних кордонів і до кордонів інших людей.
Якщо немає можливості встановити перегородку, зони потрібно відділити принаймні візуально. Наприклад, використавши різні кольори. А дитині потрібно дати можливість прикрашати свій простір так, як їй захочеться, а не так, як вимагає дизайн кімнати.
Часто батьки ділять кімнату на робочу зону і зону відпочинку, забуваючи про особистий простір дітей. Батьки помиляються, коли вважають, що у малечі все повинно бути спільним. Кожній дитині потрібна її власна територія. А спільним може бути місце для гри, особливо якщо різниця у віці невелика.