Дві радісні події одного дня відзначили нещодавно в чернівецькій родині Звонецьких: у батьків був золотий ювілей подружнього життя, а в дітей – срібний. Ці пам’ятні дати відсвяткували в Палаці урочистих подій. Привітати обидві пари ювілярів прийшов мер Микола Федорук.
Родину Звонецьких добре знають у мікрорайоні Жучка, що в Садгорі, щиро шанують за працьовитість та порядність. Обоє золотих ювілярів – Марія Степанівна та Ілля Васильович – виросли тут, тому ще з дитинства знали одне одного. "Якось вже парубком я пішов на вечорниці і звернув увагу на Марію, яка танцювала, – пригадує пан Ілля. – Вона була такою гарною, що очей неможливо було відвести від неї. Я одразу ж закохався. Відтоді ми вже не розлучалися. Разом увечері ходили на танці, а в неділю та на свята – до церкви. Розписалися в сільраді у будній день, пізніше відгуляли весілля. Їсти тоді особливо не було що. Тому гості з’їли все, що було на столах".
Сімейне життя молодого подружжя почалося з праці. Адже, крім роботи, мали велике господарство, за яким треба було доглядати. Через рік народився первісток Іван, а через вісім – молодший син Василь. "У нашому житті, як на довгій ниві, всіляке траплялося, але ми ніколи не сварилися через хатні дріб’язкові справи чи гроші, все намагалися робити разом, – запевняє пані Марія. – Дивлюся зараз на молодих, як вони привселюдно обіймаються та цілуються, а потім після одруження швидко розлучаються – і дивуюся. Мене чоловік ніколи при людях не обіймав і не цілував, не говорив про кохання. Зате за 50 років жодного разу не підняв на мене руку і не сказав лихого слова. Ми з ним ділилися останнім шматком хліба. Й обох синів та чотирьох онуків так виховували. На честь дідуся навіть назвали одного з онуків".
– Батьки чоловіка стали для мене рідними, бо я рано осиротіла, – розповіла невістка Світлана. – Їхня сім’я дуже дружна, працьовита і віруюча. Коли ми з Іллею одружувалися, обрали саме день одруження батьків. На нашому весіллі вони відзначили свій срібний ювілей по-дружнього життя. Тепер ми завжди святкуємо разом. Золоте весілля батьків вирішили відзначити в Палаці урочистих подій. Нас підтримали онуки. Замовила обряд моя донька Діана. Виявилося, він безкоштовний і дуже гарний. Принагідно згадали і про наш із чоловіком срібний ювілей. Ми навіть не сподівалися, що нас прийде привітати міський голова Микола Федорук і вручить нам подарунки. Зробили багато фотографій, зняли відео. Отож буде гарна пам’ять.
– Це вже п’яте золоте весілля в Палаці урочистих подій, – повідомила директор Палацу Галина СОЛОГУБ. – Цей обряд здебільшого замовляють для батьків діти та онуки. Пишемо сценарій для кожної пари, для цього дізнаємося все про життя ювілярів. Під час обряду рідні та гості завжди плачуть. Бо справді трепетно дивитися, як двоє літніх людей танцюють вальс або ніжно цілуються під вигуки "Гірко!".
Надія БУДНА
