Днями у Чернівцях відбулася всеукраїнська конференція "Фітосанітарна безпека та біоекологія застосування пестицидів", у якій взяли участь понад 120 провідних учених. Радилися про те, як уберегтися від завезення до нашої держави нових видів шкідників, хвороб рослин і бур’янів. Розглядали й питання якості пестицидів, забезпечення екологічності їхнього застосування. Розповісти про результати конференції ми попросили одного з її організаторів – Павла Мельника, доктора біологічних наук, керівника Української науково-дослідної станції карантину рослин, яка знаходиться у Боянах Новоселицького району.
– Сільгоспкультурам та продукції рослинництва шкодять понад 400 видів шкідників, 200 збудників хвороб, 300 видів бур’янів. А втрати від них сягають 33-48 відсотків потенційного врожаю, – каже Павло Олексійович. – Також маємо і високу засміченість посівів польових культур – вона становить 90-98 відсотків у середньому й сильному ступенях: 15 штук на квадратний метр і більше, що призводить до зниження продуктивності культур на 20 відсотків. Торік в Україну було завезено 24 тисячі тонн препаратів захисту рослин. Тобто одна гривня, витрачена на боротьбу зі шкідливими організмами, забезпечує збереження виробнику трьох-чотирьох гривень вирощеної продукції. Але які пестициди потрібні і як їх реєструють? Вимоги мають бути європейські.
– Які нові розробки науковців вашої станції карантину рослин?
– Нині ми досліджуємо понад 60 регульованих карантинних організмів і 10 – із загрозливих. Серед них – хвороби та шкідники лісу, плодово-ягідних культур, картоплі, цукрових буряків, сої, кукурудзи, зернових. Ми розробили комп’ютерну систему "Карантин", завдяки якій здійснили оцінку 322 шкідливих організмів, із яких 239 увійшли до Національного переліку регульованих шкідливих організмів. А ще вивчаємо особливості акліматизації та можливого поширення видів шкідників в Україні. Здійснюємо також роботу з біохімічної паспортизації сортів картоплі. З метою своєчасного виявлення вогнищ небезпечних карантинних хвороб та шкідників здійснюємо постійні географічні дослідження з паспортизацією території. Для покращення цієї роботи використовуємо GPS-технології. Створено і картосхеми поширення у грунті шкідливих організмів. Зокрема проведено паспортизацію 508 населених пунктів на наявність золотистої цистоутворюючої нематоди, 670 – на визначення патотипу раку. Спільно з вченими-хіміками ЧНУ здійснюємо пошук нових органічних речовин для виготовлення пасток із виявлення діабротики – західного кукурудзяного жука. Найменше буде втрат там, де правильно використовують сівозміну, застосовують високоякісні сорти насіння та знають, як обробляти землю. Це, як кажуть, природний спосіб боротьби зі шкідниками та хворобами рослин.
– Який результат конференції?
– Прийнято звернення до двох галузевих міністерств та Академії аграрних наук України, в якому висловлено сім пропозицій. Головна з них – створення в державі Центру фітосанітарної безпеки та покращення матеріально-технічної бази наукових установ, що досліджують цю проблему. А ще слід подбати про виробництво власних пестицидів, біологічних засобів та агрохімікатів, безпечних для здоров’я людей та екології.
Василь Гринюк
