Випробувальний термін – практика, під час якої роботодавець перевіряє, чи зможе новий працівник впоратися з усіма обов’язками. Але трапляється, що керівники використовують випробування для того, щоби мати дешеву робочу силу.
З новачків упродовж випробувального терміну "витискають" максимум, а потім звільняють – не відповідають вимогам фірми. Потім приймають нових кандидатів – знову ж таки на випробувальний термін. Найчастіше так трапляється з випускниками навчальних закладів, коли їм обіцяють високооплачувану роботу.
Тому при працевлаштуванні варто обов’язково уточнити: на яких умовах вас візьмуть на роботу, якими будуть ваші обов’язки, які умови праці, коли вас офіційно оформлять тощо.
Насамперед випробувальний термін не потрібно плутати зі стажуванням, яке безкоштовне. Якщо ж на роботу беруть із випробувальним терміном, людину повинні офіційно оформити з відповідним записом у трудовій книжці. У цей період на працівника поширюються всі норми трудового законодавства, зокрема і про оплату праці. Тому якщо працівник виконує свої трудові обов’язки, роботодавець повинен йому виплатити зарплатню, наприклад, згідно зі встановленою або обумовленою ставкою.
Хоча зрозуміло, що під час випробування новачок отримуватиме менше, ніж постійні працівники. Варіювати розміри зарплатні не заборонено. Але оплата праці за місяць не може бути нижчою за офіційний розмір мінімальної заробітної плати.
Термін випробування, наприклад, для інженерно-технічних спеціальностей не може перевищувати три місяці, для робітників – місяць. Але якщо працівник під час випробування не виходив на роботу з поважних причин, наприклад, хворів, строк випробування може бути продовжено на таку кількість днів, впродовж яких він був відсутній.
Коли випробувальний термін закінчився, а людина продовжує працювати, можна вважати, що вона пройшла випробування. Тобто подальше звільнення можливе лише на загальних підставах.
Марина КАРАСЬОВА
Завадити пройти випробувальний термін можуть:
Безлад на робочому місці – він може наштовхнути начальника на думку про невпорядковану роботу і життя співробітника.
Непунктуальність: запізнення – найпоширеніше порушення робочої дисципліни. Навіть якщо вам не роблять зауважень, це ще не означає, що ваші запізнення не помічають.
Особисті обставини. Не допускайте, щоби вас постійно бачили з телефоном у руках. Працівник, який багато базікає в особистих справах, дратує керівництво. Так само на час випробування забудьте про такі речі, як тікати "на годинку" або відпрошуватися з роботи раніше. А візити друзів і родичів спочатку зовсім недопустимі.
Шкідливі звички. Навіть якщо начальник палить, постійні перекури для новачка – табу. Якщо не можете кинути палити, зменшіть кількість перекурів.
Стомленість. На роботу приходять працювати, а не спати і мріяти про закінчення робочого дня. Тому робота "напівлежачи" може забезпечити тільки імідж млявого і безініціативного працівника.
Що повинно занепокоїти
Зарплатня на випробувальний термін набагато менша, ніж постійна, або взагалі її не вказано.
Не вказано тривалість закінчення випробувального терміну та його умови.
Не обумовлено термін отримання першої зарплатні.
Коментар фахівця
Віктор ГРУШЕВСЬКИЙ,
начальник територіальної державної інспекції праці в області:
– Часто плутають, особливо у приватному секторі, поняття "випробувальний термін" і "стажування". Випробувальний термін триває для державних службовців до шести місяців, для інженерно-технічних працівників і службовців – до трьох місяців, для робітничих професій – до місяця. А стажування можливе тільки для державних службовців, для інших категорій такого поняття законодавством не передбачено.
Коли людину приймають на роботу з випробувальним терміном, на неї повністю розповсюджується законодавство про працю. Тобто працівника повинні на роботу офіційно оформити, платити зарплатню тощо. Єдине – не виплачують доплат. Наприклад, якщо це посада держслужбовця, то під час випробувального терміну працівник отримуватиме тільки голий оклад. Коли закінчується випробувальний термін, працівника або звільняють як такого, який не пройшов випробування, або зараховують на постійну роботу.
А на стажування деякі роботодавці беруть, бо тоді не передбачено оплату праці. Це відбувається тільки за домовленістю між роботодавцем і працівником. Часом приватники цим користуються, і людина може ходити на роботу тиждень, два, місяць, а потім їй повідомляють, що вона не підходить. Таким чином використовують людей, отримуючи безкоштовну робочу силу. Але хочу ще раз наголосити: законодавством стажування передбачено тільки для державних службовців.
