Однією з прикрас колишньої резиденції буковинських митрополитів, а нині головного корпусу ЧНУ, є викладений різнобарвною черепицею дах із візерунками. Здалеку покрівля виглядає гарно. Проте кожна друга-третя черепиця потріскана і ось-ось відпаде.
Кореспондент "МБ" сама пересвідчилася у стані покрівлі п’ятого корпусу ЧНУ, піднявшись на горище і дах у супроводі проректора Івана Григоращука.
Над бухгалтерією дірка розміром з капелюх
Іван Манолійович відчиняє двері, і ми підіймаємося крутими сходами прохолодного горища. Піднімаю голову. Зверху крізь черепицю просвічуються сотні шпаринок: де малесеньких, де не дуже. Наприклад, над крилом, де знаходиться бухгалтерія, є добряча дірка розміром із капелюх.
– Ох, що це робиться, – нарікає проректор. – Черепиця руйнується на очах. Коли два місяці тому сюди навідувався, цієї дірки ще не було. А іноді можна чути, як черепиця сунеться.
Над кабінетом ректора і Червоною залою – справжнє решето. На горищі лежать різні посудини – їх під час дощу підкладають там, де найбільше протікає.
– Коли дощ супроводжується сильним вітром, дах заливає у багатьох місцях, – зітхає проректор.
Посередині даху зяють продовгуваті щілини. На їхньому місці мала би бути "конькова" черепиця, яка з’єднує дві частини даху. Натомість вона майже повністю струхлявіла.
Через одне з віконець у даху пробираємося на покрівлю резиденції.
Коли вибралася на дах, була вражена: довкола відкривався краєвид на всю резиденцію. По краях черепиці встановлено мідні жолоби, куди зазвичай стікає вода. Сюди ж сунеться і черепиця – на дні жолобів лежить чимало її уламків. По цих жолобах, критих залізними решітками, ми і пересуваємося. Проректор час від часу показує пальцем на відколоті частинки покрівлі.
– Ось бачите, вже половина черепиці зсунулася у жолоб, – коментує Іван Манолійович. – Це черепиця "Татарська" радянського виробництва. Їй понад 35 років, тож нищиться вона від старості. Особливо спричинює це сніг.
Потріскала покрівля і над Блакитною залою. Тож її підтоплювало під час дощу, аж доки альпіністи не замастили тріщини будівельним розчином.
Проблеми виникають і з жолобами. У них, пояснює проректор, внаслідок теплових деформацій швидко утворюються щілини. А через це вода стікає на зовнішню або внутрішню стіни резиденції. Підтопило стіну і в кабінеті самого Івана Григоращука.
– Це трапилося навесні, коли почала танути снігова "каша", – розповідає проректор.
На місці відколотої черепиці працівники підкладають іншу – теж 35-річної давнини, але яка не була у вжитку.
Зате обновили стовпи-мерлони – зубці, які видніються на виступах. На це ще 2007 року виділили 740 тисяч гривень та два мільйони 680 тисяч гривень торік у рамках державної програми збереження і захисту пам’яток архітектури.
"Як перезимуємо – одному Богу відомо"
Найгірша ситуація зараз із покрівлею четвертого корпусу (географічний факультет), розповідає Іван Григоращук.
– Кілька разів був свідком того, як із четвертого корпусу гарної сонячної днини сунулася черепиця, – каже проректор. – Або частенько натрапляю на її уламки. А там жолобів немає, тому черепиця падає просто на землю, може і на когось впасти. Як ми перезимуємо – одному Богу відомо.
– Щодо шостого корпусу, то раніше саме там стан покрівлі був найгіршим, але три роки тому черепицю замінили. На це виділили п’ять мільйонів із держбюджету. Встановили дорогу черепицю (від п’яти євро за штуку) австрійської фірми "Тондах". Але це допомогло ненадовго – у деяких місцях черепиця все ж посунулася і покрівля де-не-де протікає.
– Черепицю прикріплюють шурупами, – пояснює Іван Манолійович. – Можливо, працівники нахалтурили і погано її прикріпили. Зараз треба буде підправляти.
Наступного року університет очікує на 12 мільйонів гривень із держбюджету на ремонт покрівлі п’ятого, митрополичого, корпусу. Обіцянку прем’єра Азарова виділити кошти озвучив першого вересня на урочистостях губернатор Михайло Папієв.
Але навіть після того, як обіцяні 12 мільйонів надійдуть, їх не відразу вдасться реалізувати, пояснює проректор. Спочатку потрібно провести тендер, на що знадобиться майже три місяці. Також потрібно буде ще замовити черепицю. Планують покласти таку саму, як і на шостому корпусі, – австрійського виробництва.
– Невідомо, які ціни будуть, – каже Іван Григоращук. – Якщо зростуть, може бути й таке, що не вистачить грошей. Але будемо сподіватися на краще. Бо в університету стільки коштів немає.
Відремонтувати черепицю резиденції обіцяла і попередня влада.
– У жовтні минулого року прем’єр Юлія Тимошенко пообіцяла виділити на ремонт покрівлі п’ять мільйонів гривень, – пригадує проректор. – Але, як кажуть, на обіцяне три роки чекають.
Галина МАРКІВ
