Рідке теплоізоляційне покриття – матеріал не новий. Його вже багато років використовують у космонавтиці, кораблебудуванні. Звідти технологія не так давно потрапила в будівництво.

Ще донедавна для захисту помешкань від промерзання і боротьби з вогкістю та грибком використовували тільки пінопласт і мінеральну вату. Рідке покриття не подібне до класичних утеплювачів, тому ще не прижилося серед споживачів.

– Рідке теплоізоляційне покриття – це густа суспензія білосніжного кольору, яка після висихання утворює еластичний шар, – розповідає Ігор ПУЛЯК, представник харківського підприємства з виробництва теплоізоляційного покриття. – Її розводять дистильованою водою так само, як, наприклад, акрилові фарби. На вигляд це звичайна фарба, але з дуже незвичайними властивостями.

Рідка теплоізоляція, яку пропонує вітчизняний виробник, складається з мікроскопічних пустотілих керамічних і силіконових кульок та рідкої основи (синтетичний каучук, акрилові полімери та неорганічні пігменти). Ця композиція робить матеріал легким і еластичним. Виробник дає гарантію на покриття 10 років.
Рідкий теплоізолятор можна наносити на металеву, бетонну, цегляну, дерев’яну, пластикову та інші поверхні.

Єдиний несумісний з утеплювачем матеріал – поліетилен.

Використовувати рідке покриття можна для стін, стель і дахів, трубопроводів, внутрішніх стінок транспортних засобів, морозильних камер тощо.

– Цим матеріалом можна утеплювати практично все, він екологічно чистий, – каже Ігор Пуляк. – Рідка теплоізоляція підходить і для зовнішніх, і для внутрішніх робіт як у приватних будинках, так і в багатоповерхівках. Покриття витримує температуру від мінус 40 до плюс 200 градусів, а один технологічний прохід дорівнює ефекту 28 сантиметрів цегли.

Найбільш розповсюджений матеріал для утеплення нині – пінопласт, зокрема з точки зору вартості. Проте Ігор Пуляк переконує, що використання рідкої ізоляції значно дешевше: "Ціна квадратного метра теплоізоляції – 40 гривень. А пінопласт за ці гроші ви не зможете встановити, оскільки окрім нього потрібно купити шпаклівку, клей, сітку тощо. А будівельні суміші нині дуже дорогі. Рідкий утеплювач можна нанести самому. Для цього потрібен тільки пензель і дотримання технології". Звісно, якщо це багатоповерхівка, фасадні роботи потребують допомоги промислових альпіністів. Тоді метр квадратний утеплення коштуватиме в середньому 120 гривень. І. Пуляк вважає, що це завищена ціна, бо якщо матеріал коштує 40 гривень, робота не повинна коштувати більше за цю суму.
Можна утеплювати помешкання не тільки зовні, але й зсередини. "В ідеалі утеплити варто і зсередини, і зовні, – зауважує І. Пуляк і порівнює: якщо теплопровідність мінеральної вати 0,24, то рідкого покриття харківського виробництва – 0,0016.

Також рідка теплоізоляція допоможе запобігти замерзанню труб взимку. Минулої зими чимало мешканців зіткнулися з такою проблемою. І, на відміну від "обгорткових" ізоляцій, це покриття консервує не видалену іржу і виключає корозію металу.

Властивості рідкого теплоізолятора:
екологічно чистий матеріал, не містить шкідливих домішок;
дозволяє не тільки усунути промерзання стін, а також захищає від утворення конденсату в приміщеннях, позбавляє від плісняви та грибків;
використовують не тільки як теплоізоляційний матеріал, але й як гідроізолятор;
простота нанесення, можливість використання на поверхнях будь-якої форми та у важкодоступних місцях;
 можливість пофарбування в будь-який колір, фарба не впливає на ефективність покриття;
конкурентна ціна, порівняно з іншими утеплювачами.

Особливості нанесення

Поверхня, на яку наносять утеплювач, повинна бути сухою, знежиреною, чистою. Один шар потрібно наносити вертикально, інший – горизонтально. Теплоізоляцію можна наносити звичайним, але натуральним пензлем. Матеріал боїться перемерзання, тому проводити роботи і зберігати його потрібно за плюсової температури.
Один технологічний прохід – шар грунтівки (ця сама речовина, розведена водою до консистенції молока) для адгезії, потім наносять основне покриття – шар вертикально, шар горизонтально.
Товщина одного шару покриття – не більше 0,6 міліметра, норма витрат, залежно від поверхні і товщини покриття, – 0,5-1 літр на квадратний метр. 
Марина Карасьова