«Зараз не клоуни, а клони»

Для багатьох професія клоуна – це щось несерйозне. Дехто навіть ображається, якщо його назвати клоуном. Але насправді професійний клоун – це велика праця і, звісно, талант.

Так вважає чернівчанин Євген Айзіков, засновник та керівник відомої на всю Україну зразкової циркової студії "Капітошка", багато випускників якої стали справжніми професіоналами і працюють за кордоном.

"У цирків-шапіто невисокий рівень"

Євген Павлович, як ніхто інший, розуміється на мистецтві справжньої клоунади. Тому й вирішив відкрити у Чернівцях ще й театр-студію клоунади та пантоміми – щоби відновити клоунаду епохи видатних клоунів Леоніда Енгібарова, Олега Попова, Михайла Румянцева – із розумними, веселими, а іноді й сумними жартами та глибоким підтекстом. Сучасну "гумористичну творчість" Євген Павлович просто не сприймає.

– Зараз усі клоуни наче від однієї мами народилися – використовують одні і ті самі заїжджені репризи (гумористичні сцени – авт.), – каже пан Євген. – Клоун лише починає репризу, а я вже знаю, що буде далі. Це не клоуни, а клони. Справжній клоун постійно має вигадувати щось своє. Репризи можуть бути і сумні, і комічні, але вони мають зачепити людину, запам’ятатися їй. Наприклад, сидить глядач і жує під час виступу поп-корн чи п’є пиво (до речі, раніше у цирках такого не було), і байдуже йому, що відбувається на сцені. А ось коли він настільки захопиться виступом клоуна, що його рука із поп-корном завмре у повітрі, а потім почне гаряче аплодувати, навіть не помітивши, як стакан із поп-корном вислизне з рук і впаде на підлогу, – ось це справжнє мистецтво! Такого клоуна ви не забудете ніколи.

Останнім часом з’явилося багато приватних мандрівних цирків-шапіто, і часто їхній рівень, за словами Євгена Айзікова, не надто високий.

– Багатьом директорам приватних цирків байдуже, чи має артист цирку диплом про закінчення циркової академії, училища, коледжу, – каже пан Євген. – Їм головне – щоби номер був хороший та глядачі йшли на цього артиста. А те, що такі артисти не мають навиків акторської майстерності та не вміють виконувати складні трюки, їм неважливо.

"Ображає, коли нас називають циркачами"

До нової студії Євген Айзіков набирає талановиту молодь віком від 14 до 23 років. Основний критерій – у людині має бути якась родзинка, щось таке, що зацікавило б, вразило би глядача з першого погляду.

– Перша поява клоуна на сцені повинна зробити його головним героєм циркової вистави, його мають полюбити за півсекунди, – зауважує Євген Айзіков. – Для цього не потрібно падати на глядачів зверху, галасувати чи одягатися в бозна-що. Клоун повинен бути розумним і талановитим. А не просто вийшов Іванко-дурник – і всі з нього посміялися. До речі, Іван-дурник був зовсім не дурником. А у нас більшість клоунів, можна сказати, просто дурники – без Іванка.

За програмою навчання у новій студії, на вивчення основ міміки відведено десять годин. Далі починаються серйозніші речі – наприклад, копіювання рухів інших людей – Майкла Джексона, Чарлі Чапліна. Заняття коштують 100 гривень на місяць. Набір проводять щосуботи та щонеділі від 16.00 до 18.00 у центральному палаці культури.

– Боюся лише одного – щоби батьки не перешкоджали дітям захоплюватися цирковим мистецтвом, – з сумом каже Євген Айзіков. – Побутує думка, що цирк – це щось таке, чим не варто займатися у житті. Бо є юристи, фінансисти, аферисти. Але цих професій вже стільки наклепали! Ось моя донька за фахом юрист, а працює перукарем. Кажу їй, що за роки, витрачені в університеті, вона могла стільки гарних зачісок зробити!

Була у мене дуже талановита учениця Настя. Зі своїм рівнем вона могла спокійно працювати за кордоном. Але бабуся була проти циркової кар’єри онуки, і Настя вступила на біологічний факультет. Внаслідок цього диплом лежить під подушкою, а Настя працює за зовсім іншою професією. Дівчині просто "зарубали" гарне майбутнє.

– Не ображаюся, коли мене називають клоуном, адже за професією я ним і є, – додає Євген Айзіков. – Зачіпає лише, коли люди через незнання називають нас циркачами. У нас значно почесніша професія. Ми – артисти цирку…
Галина МАРКІВ

ДОСЬЄ
Євген АЙЗІКОВ народився у місті Кемерово (Росія). Там у місцевому будинку піонерів почав відвідувати гурток пантоміми. Захоплення переросло у справжню любов до циркового мистецтва. Навчався у Московському естрадно-цирковому училищі, пізніше у Київському державному училищі естрадно-циркового мистецтва на відділенні клоунади.
У Чернівцях живе з 1984 року. 1991 року створив зразкову циркову студію "Капітошка".
Більшість талановитих випускників Євгена Айзікова працюють за кордоном – у Китаї, Кореї, Об