«Жінки приходять побиті, босі та голодні»

Біля будинку №22 на вулиці Білоруській стоять візочки, сушаться на мотузках дитячі речі. Молоді жінки з немовлятами на руках сидять на сходах. Тут знаходиться обласний центр соціально-психологічної допомоги. За весь період його існування сюди звернулося по допомогу 670 людей, які потрапили в складні життєві обставини. 234 особи знайшли тут тимчасовий притулок.

– Я сирота. Мене взяли до себе родичі, але пізніше відмовилися, – розповіла 20-річна Ірина. – Коли в мене народилася Богданка, якій зараз більше року, чоловік поїхав на заробітки за кордон і забув про нас. Жити ніде. Отримую на місяць 450 гривень допомоги на дитину. За ці гроші квартири не винаймеш. Тому прийшла до центру. Тут дуже добре. Є гаряча вода, можна приготувати їсти, люди приносять одяг для дитини. Але незабаром закінчується наш термін перебування. Куди піду з донечкою – не знаю.

– Я в центрі вже вдруге. Уперше прийшла сюди після народження донечки, – каже 30-річна Аня. – Ми із чоловіком винаймали квартиру. Але чоловік потрапив до в’язниці, а мені не було чим платити. Живемо в центрі однією дружною сім’єю.

Сусіди спочатку били вікна

– Коли лише відкрився наш центр 2004 року, мешканці навколишніх будинків протестували, мовляв, не потрібно нам тут наркоманів та алкоголіків. Навіть били вікна та ламали двері. Довелося поставили решітки, щоби ніхто не увірвався серед ночі, – пригадує 28-річний директор обласного центру соціально-психологічної допомоги Анатолій ХОМІК. – Та коли люди побачили, хто тут живе, заспокоїлися. Зараз приносять дитячий одяг, візочки, памперси, продукти харчування, килим подарували. Трапляється, що ставлять пакети біля дверей і йдуть.

У центрі цілодобово працює восьмеро працівників: четверо адміністраторів, юрист, лікар, психолог. "Прийти чи зателефонувати можуть і вночі. Тому заздалегідь готуємо постіль та речі для дітей, – розповів пан Анатолій. – Здебільшого звертаються жінки, причому навіть із вищою освітою, – жертви сімейного насилля, сироти, яким нікуди подітися після закінчення школи чи ПТУ. Декого діти чи родичі виганяють із власної квартири.

На продукти грошей немає

Потрапляють до нас і жінки, які перебували на заробітках за кордоном. Доки висилали гроші – були потрібні всім. А коли захворіли – від них відмовилися найрідніші люди. Часто звертаються мешканці інших областей, яких обманули з роботою, і вони опинилися на вулиці. Якось привезли маму з немовлям, яка мала лише півпачки суміші для годування. Довелося мені бігати аптеками й випрошувати "Малыш", бо не було чим годувати дитину. Одна жінка хотіла відмовитися від маляти, але я вмовив її не робити цього. Допоміг тимчасово влаштувати дівчинку в Будинок дитини, щоби вона пізніше забрала її. Деякі жінки потрапляють до нас декілька разів. Приходять побиті, босі, брудні, голодні…"

Дехто після перебування в центрі намагається змінити своє життя – виходить вдало заміж, народжує дітей, влаштовується на роботу. Пізніше ці жінки приходять, дякують за допомогу. І вже намагаються допомогти іншим підопічним центру. Хоча трапляється й навпаки. Скажімо, одна молода жінка – випускниця школи-інтернату – разом із малою дитиною перебувала тут рік. Пізніше її знайшли зі співмешканцем у сусідній області в каналізаційному люку, де вона ледь не заморила дитину.

У центрі може одночасно проживати 18 осіб. Максимальний термін перебування – 90 днів. Зараз тут 13 жінок із дітьми й один чоловік. Незабаром повинна прийти ще одна мама з п’ятьма дітьми, яка досі проживала на чужій дачі. У центрі – надзвичайно затишно й чисто. Є тут і кухня з усім необхідним, телевізор, пральна машина. І перебування, і всі послуги – безкоштовні.

– На жаль, цього року в зв’язку із кризою не виділили кошти на харчування наших підопічних, – зізнався директор центру. – Раніше вони отримували безкоштовний обід, а зараз і цього немає. Тому самі купують продукти й готують їсти. Деякі жінки отримують допомогу на малолітніх дітей. Інші влаштовуються на роботу, якщо раніше не працювали.

На утримання центру, враховуючи й зарплату працівників, з обласного бюджету виділяють на рік 200 тисяч гривень. Центру вкрай потрібні продукти харчування, особливо дитячі суміші, памперси, фрукти. Приймають і дитячий одяг різних розмірів.

Центр знаходиться за адресою: вул. Білоруська, 22.
Телефони: 58-23-83; (095) 100 50 08.
Надія БУДНА