За давнім звичаєм 19 серпня на Яблуневий Спас приносять у храми фрукти для освячення. Традиція ця пов’язана з давньою настановою – перший урожай слід приносити Богові, а вже потім споживати самим. Цього дня у храмах також освячують обжинкові вінки з пшениці та жита. Адже є прикмета – якщо не освятити пшеницю та жито на
Преображення Господнє, не буде врожаю.
Чернівчанка Оксана ТИРІН, щоби піти до церкви, відпросилася з роботи. У кошику несе яблука, груші, сливи, огірки та помідори.
– Знаю, що освячені на Преображення продукти приносять здоров’я та зцілюють. Головне – у це вірити, – каже Оксана Тирін. – Коли ж у хаті стається лихо, запалюю спасівську свічку і біду як рукою знімає.
Про цілющі властивості освячених на Яблуневий Спас продуктів та магічну дію свічки Оксані розповіли ще її родичі. Спасівську свічку жінка використовує і на Великдень.
– Ставлю її і до Великоднього кошика, – каже. – І так із року в рік, доки свічка не згорить. Адже викидати свічку, яка горіла під час освячення кошика, не можна.
Олена НАЙДА прийшла до церкви у сорочці, яку вишивала сама. Та й кошик жінки накрито вишиваним рушничком. Цікаво, що візерунки та барви вишиванки та рушничка збігаються.
– А це я заздалегідь готувалася до свята, – розповідає Олена. – Тому й рушничок вишила з того узору, який у мене на вишиванці. Використовувала яскраві барви, того самого кольору, що й фрукти у спасівських кошиках. Ходжу освячувати кошик на Преображення Господнє щороку. Це велике свято, як Великдень.
Чернівчанин Дмитро БОРСУК, навпаки, до церкви ходить не завжди. Але освячувати кошик прийшов за традицією. "Це вже наш давній родинний звичай", – пояснив пан Дмитро.
Також незамінним компонентом святкових кошиків є мед.
– І бажано, щоби це був справжній натуральний мед, добутий на власній пасіці, – вважає подружжя Сільва та Дмитро ПІЦЬ.
До церкви вони принесли кошик із медом, зібраним на власній пасіці та власноруч спечений хліб. Пані Сільва сама випікала хліб, щоби освятити його і пригостити ним перехожих.
– Це вже стало нашою сімейною традицією – на Яблуневий Спас освячувати мед, зібраний нашими бджолами, та хліб, який випікаю сама, – розповідає Сільва Піць.
Пасіка у родини Піць невелика і складається з дев’яти сімей бджіл. Та й меду через дощі бджоли цього року виробляють небагато. Проте жінка запевнила, що ніколи би не принесла до церкви мед, куплений на базарі, якщо є власна пасіка. Адже "той, що на базарі, може бути й перетоплений. А обманювати інших людей – неприпустимо".
Дехто додав до своїх кошиків обжинкові вінки з пшениці та жита. Їх можна було придбати біля входу до церкви. Скажімо, біля Кафедрального собору Святого Духа такі букетики з жита продавали декілька жінок. Коштують букетики недорого.
– Скільки дають, стільки й беремо. Це ж свято, – каже продавець Антоніна.
Отець Микола СЕМЕЛЮК, настоятель храму Святої Параскеви УПЦ КП у Чернівцях:
– Яблуневий Спас відзначають на честь Преображення Ісуса Христа, який на горі Фавор показався у святій подобі своїм трьом учням – Петрові, Якову та Іванові. Його обличчя засяяло, мов сонце, а одяг побілів, наче сніг. У народі це свято називають Спасом. Свята православна церква нині за звичаєм освячує плоди, які цьогоріч породила земля. Немає такої сім’ї чи оселі, де би не було дерева біля дому. Тому все, що нам Господь посилає, ми освячуємо для споживання віруючим.
Марина КОРПАН
