Чимало школярів улітку не лише відпочивають, а й заробляють. Скільки ж підлітки можуть заробити на "літніх роботах" та на що вони витрачають гроші?
На тролейбусній зупинці підходить хлопець, "упакований" у коробку з написом "цирк". Простягає рекламку цирку і запрошує приходити на виступи. На вулиці – спека, але хлопцеві вона, здається, зовсім не заважає. Він усміхається перехожим і, схоже, отримує задоволення від своєї роботи. Це – учень школи №6 Дмитро ЖАЛОБА.
– Уже тиждень так працюю, – каже хлопець. – Щодня заробляю 50-65 гривень, роздаю по чотири-п’ять тисяч флаєрів. Хочу заробити гроші на велосипед ВМХ. Батьки не проти. На морі вже був, тому відпочинку мені вистачило. Працюю по 4,5-5 годин щодня. Коробка, в якій ходжу, зовсім не заважає. Навпаки, мені навіть подобається.
14-річний Сашко щоліта підзаробляє. Наприклад, минулого року хлопець роздавав рекламки одного із супермаркетів побутової техніки та електроніки.
– За чотири години роботи на день я заробляв 40 гривень, – розповідає хлопець. – Треба було працювати на совість, адже за мною наглядали, щоб я не викинув листівки у смітник. За 10 днів заробив 400 гривень. А цього року допомагав розвантажувати кавуни на базарі на вулиці Зеленій. Попросився на роботу, сказав, що у моєї сім’ї скрутне матеріальне становище, і мене взяли. Щоправда, місяць перед тим я зламав ногу, тож кавуни розвантажував із загіпсованою ногою. Проте роботодавцям про це не розповідав. Лише сказав, що один не справляюся з роботою і покликав на допомогу товариша. За день нам платили по 100 гривень. Працював так кілька разів на тиждень протягом місяця і заробив 1200 гривень.
Сашко зізнається, що підзаробляє насамперед тому, що влітку йому нудно – більшість товаришів відпочиває у таборах, на морі. І, звісно, зайва копійка не завадить.
– У сім’ї справді була фінансова криза і мені не давали гроші на кишенькові витрати, – розповідає хлопець. – Тож батьки не заперечували, щоб я пішов працювати. Зароблені гроші витрачаю на цигарки, пиво, комп’ютерку – як і більшість моїх друзів.
– Також батько товариша пообіцяв, що візьме нас на два тижні до банку помічниками бухгалтера, – додає Сашко.– Пообіцяли за два тижні роботи заплатити дві тисячі гривень!
Хлопець зізнається, що на літні підзаробітки можна влаштуватися переважно за знайомствами. Школярів "із вулиці" мало хто ризикує наймати.
За словами голови міської учнівської ради Дмитра ІЛ’ЮКА, школярам не допомагають із працевлаштуванням. Хто хоче працювати – шукає роботу самотужки.
– Переважно школярі працюють промоутерами (роздають рекламки) та офіціантами або барменами, – розповідає Дмитро Іл’юк. – Коли мені було 15 років, я також влітку працював барменом у кафе. У перший день роботи отримав сто гривень і на них купив подарунки батькам. Пригадую, мамі приніс квіти…
Галина МАРКІВ
markiv@molbuk.cv.ua
