Резиденцію «очистять» від графіті та кондиціонерів

У вересні до Чернівців повинна приїхати міжнародна комісія, яка розглядатиме питання про внесення Резиденції буковинських митрополитів до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щоби потрапити до відомого списку, потрібно не лише, щоб сама будівля мала відповідний вигляд, а й щоби були дотримані відповідні вимоги на прилеглій до неї території. Разом із начальником відділу охорони культурної спадщини міськради Оленою ПУШКОВОЮ та головним спеціалістом відділу Василем МИХАЙЛЮКОМ ми обстежили територію навколо головного корпусу ЧНУ.

Сквер приберуть... для студентського кафе

У вкрай поганому стані знаходиться сквер навпроти Резиденції: поламані лавочки, розбиті тротуари, немає смітників та вбиральні. Не краще виглядає і пам’ятник Сидорові Воробкевичу: весь у дірках, полиняла фарба.

– За розпорядженням міського голови було створено робочу групу з упорядкування території навколо Резиденції. Визначено виконавців і терміни. Наприклад, міський трест зеленого господарства зніс усі аварійні дерева, – роз­-повідає Олена Пушкова. – Щодо пам’ятника ми радилися з деякими чернівецькими художниками і скульптурами. Зокрема його автор Микола Лисаківський брався безкоштовно виготовити новий пам’ятник. На жаль, не зміг цього зробити. Хто проектуватиме новий пам’ятник Сидорові Воробкевичу – наразі невідомо. Однак не потрібно повторювати його, адже аналогічну скульптуру встановлену біля міської школи №27. Упорядкувати сквер обіцяє власник літнього майданчика Михайло Гросу. Натомість вимагає дозволу на встановлення тут студентського кафе.

Перед центральним входом, прямо під стінами Резиденції, суцільними рядами стоять автівки.

– Відповідно до встановлених норм, біля пам’ятки архітектури не мають паркувати автомобілі, – зауважує пані Олена. – А під час вступної кампанії тут взагалі робилося щось страшне: машини зайняли і проїжджу частину, і тротуари. Такого не повинно бути. Спільно з департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин ми визначили три стоянки для автотранспорту на вулицях Некрасова і Хотинських комсомольців. Уже виготовлено проектно-кошторисну документацію та підготовлено акти на земельні ділянки. Ми також зверталися до служби ДАІ з проханням встановити біля Резиденції турнікети, щоб автівки взагалі не заїжджали сюди. Треба подумати, де могли би зупинятися екскурсійні автобуси. Шевченківська районна рада передбачила у бюджеті кошти (один мільйон 53 тисячі гривень) на реставраційні роботи та ремонт пам’яток архітектури, які знаходяться біля Резиденції.

Та через кризу їх поки що не виділили.

Гаражі знесуть

Кам’яний мур навколо університету весь розписаний та розмальований. У деяких місцях – похилився та ось-ось впаде. "Привести огорожу до ладу повинен університет: підрівняти, пофарбувати, відновити деякі декоративні елементи, – каже Олена Пушкова. – Ми також ведемо діалог з адміністрацією університету про встановлені нещодавно у приміщенні потужні кондиціонери, вимагаємо їх забрати. Треба шукати нестандартні технологічні рішення, які би не шкодили Резиденції. Можливо, відновити давню вентиляцію. Є проблеми і в парку, який розташований на території університету. Через омелу там масово сохнуть рідкісні дерева".

Та найболючіша проблема охоронців культурної спадщини міста – 16 старих металевих гаражів, встановлених біля будинку №2 на вулиці М. Коцюбинського.

– Деякі власники отримали дозволи наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Дехто встановив гаражі самовільно. Їм направлено приписи. Зараз розглядають питання про демонтаж гаражів. Решту гаражів перенесуть в інше місце, – запевнив Василь Михайлюк.

На запитання про те, чи можуть вплинути вказані недоліки на думку експертів ЮНЕСКО, Олена Пушкова відповіла, що всі недоліки міській владі доведеться усунути. Інакше Резиденція буковинських митрополитів може не потрапити до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 
Надія БУДНА

переваги
від ЮНЕСКО
Світова спадщина ЮНЕСКО — видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання всього людства.
Статус об’єкта Світової спадщини надає наступні переваги:

 додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів;

 підвищує престиж територій і керуючих ними установ;

 сприяє популяризації включених до Списку об’єктів і розвитку екологічного туризму;

 забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об’єктів Світової культурної і природної спадщин насамперед із Фонду Світової спадщини.
Станом на листопад 2008 року в списку Світової спадщини знаходилося 878 об’єктів. В Україні – п’ять (зокрема Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова, Софійський собор). Держави, на території яких розташовано об’єкти Світової спадщини, беруть на себе зобов’язання їх збереження.