Мало хто з чернівчан знає, що в нашому місті народився відомий вчений, патріарх молекулярної біохімії, який перший відкрив основи ДНК, Ервін Чаргафф.
Цей факт засвідчує пам’ятна дошка, встановлена на будинку №20, що на вулиці 28 Червня (тодішня – Франценсгассе).
Саме тут 11 серпня 1905 року в родині єврейського банкіра з’явився на світ син Ервін.
"Ніколи в житті я не зустрічав такої яскравої зелені, як у місті свого дитинства – Чернівцях", – пригадував учений.
Про життя Чаргаффа та його геніальний винахід розповів "МБ" завідувач відділу "Буковинська діаспора" Чернівецького краєзнавчого музею Валерій БЕЛІНСЬКИЙ.
1914 року сім’я Чаргаффів ненадовго виїхала до Відня. Та несподівана смерть батька перекреслила плани про повернення додому – до Чернівців. Десятирічний Ервін залишився зі своєю мамою Розою Зільберштейн – доброю, милосердною жінкою. Невдовзі почалася Перша світова війна. Ервін пізніше напише: "Ми дізналися, що дому в нас більше немає: до Чернівців прийшла війна… Наука здавалася мені схованкою від усіх жахів…"
Після закінчення гімназії юнак вступив до Віденського університету, де паралельно студіював хімію та літературу. Після захисту докторської дисертації з хімії 1928 року Ервін Чаргафф працював у наукових лабораторіях Копенгагена, Йельського (США) та Берлінського університетів, Пастерівському інституті в Парижі.
1935 року Чаргафф разом із дружиною переїхав до Нью-Йорка, де розпочалася його стрімка наукова кар’єра в Колумбійському університеті. Тут він захопився біологічною хімією. Провівши у 1948-1949 роках серію фундаментальних досліджень, учений на початку 1950-х перший у світі описав подвоєння молекули ДНК. Воно увійшло в історію біологічної хімії як "правило Чаргаффа" і стало вагомим кроком до відкриття генетичного коду людини.
Фатальна зустріч у Кембриджі
Ервін Чаргафф впритул підійшов до моделі подвійної спіралі ДНК. Проте фатальна зустріч у Кембриджі 1952 року з американським біологом Джеймсом Вотсоном і англійським фізиком Френсісом Кріком завадила вченому стати Нобелівським лауреатом. Чаргафф мав не-
обережність детально розповісти їм про свій винахід. Пізніше вони скористалися результатами його досліджень і 1962 року отримали Нобелівську премію. Цей факт неодноразово викликав суперечки в науковому світі. Багато хто з учених дорікав лауреатам, що вони безсоромно використали наукові ідеї Чаргаффа, навіть не зіславшись на його дослідження.
Знав 15 мов
Ервін Чаргафф відомий також як автор багатьох науково-публіцистичних праць. Ще в серпні 1945 року, коли на Хіросіму та Нагасакі було скинуто атомні бомби, він замислився про те, що вчений має відповідати за використання своїх винаходів.
Про катастрофу в Японії згодом напише: "Я впевнений, що жодна людина не має права робити подібні злочини і що наука, яка виточила і вклала меч у руки вбивці, взяла на свою душу гріх, який вона не зможе змити впродовж віків".
Чаргафф знав 15 мов. Його американські колеги зазначали, що він розмовляв англійською краще за них.
Ервіна Чаргаффа обирали Почесним ректором Базельського та Колумбійського університетів. Нагороджено його Золотою медаллю ім. Л. Пастера, національними відзнаками Американської та Австрійської Академій Наук.
Всесвітньовідомий учений помер у Нью-Йорку на 97 році життя.
Ервін Чаргафф підтримував тісні зв’язки з науковцями Чернівецького національного університету, зокрема з професором Степаном Костишиним. На біологічному факультеті було створено громадську організацію "Чаргафф-фонд", проводили міжнародні "Чаргаффські читання".
Надія БУДНА
