Уряд «ощасливив» потерпілих від повені

Днями прем’єр-міністр Микола Азаров підписав розпорядження про виділення коштів для проведення остаточних розрахунків з громадянами, які постраждали внаслідок стихійного лиха, що сталося 22-29 червня 2010 року в Чернівецькій області. Виділено загалом 45 мільйонів гривень.

Розміри
грошової допомоги:
 за повністю зруйновані будинки або ті, що не підлягають відновленню, – 100 тисяч гривень;
 за житлові будинки, що підлягають капітальному ремонту, – 30 тисяч гривень;
 за пошкоджені житлові будинки – 5 тисяч гривень;
 за пошкоджені або зруйновані господарські будівлі й дачні будинки – 50 гривень за 1 кв. метр загальної площі кожної будівлі, будинку (до розрахунку включають не більше 30 кв. метрів загальної площі господарської будівлі, будинку);
 за втрату сільськогосподарської продукції на присадибних ділянках та городах – 50 гривень за одну сотку (до розрахунку включають не більше 30 соток загальної площі присадибної ділянки та городу);
 за втрачену велику рогату худобу – 2 тисячі гривень за одну тварину;
 за загиблий молодняк ВРХ – 800 гривень за одну тварину;
 за втрачену свиню – 2500 гривень;
 за втраченого коня – 2000 гривень;
 за втрачених вівцю, козу – 300 гривень,
 за втраченого кроля – 50 гривень.

Кінцева сума матеріальної грошової допомоги зменшується на суму авансової виплати для забезпечення належних умов проживання потерпілому населенню (тобто мінус ті гроші, які люди вже отримали відразу після повені).

Уряд своє слово сказав. Але чи відповідають названі ком­пенсаційні суми реальним збиткам, яких зазнали потерпілі від повені?

– Гроші невеликі, якщо врахувати вартість будматеріалів, – вважає Микола БІЛИК, мешканець Банчен Герцаївського району. – За 100 тисяч гривень хату не збудуєш. Купити можна, але невелику і стареньку. До того ж, ті, хто продає, довідавшись про виплати, різко підвищує ціну на будинок. З іншого боку, що робити, коли в селі вільних житлових будинків немає? Хто збудує хату бідній одинокій вдові? Йдемо далі: арматури на двокімнатний будинок із кухнею, коридором та комірчиною потрібно до 2,5 тонни, а це 20 тисяч гривень, цементу треба до семи тонн по 800 гривень за тонну, кубометр цегли коштує 450 гривень, а потрібно до 25 кубометрів. Не обійтися й без деревини: її треба не менше 10 кубометрів по 700 гривень за куб. Якщо перекривати дах металочерепицею, цього покрівельного матеріалу потрібно 100 квадратних метрів по 60 гривень за метр. Майстри за те, щоби вкласти кубометр фундаменту, беруть не менше 160 гривень. Уже не кажу про низку інших витрат. Тобто, за моїми підрахунками, на зведення невеликої хати потрібно не менше 250 тисяч гривень. До речі, нашому односельчанинові, який втратив будинок під час липневої повені 2008 року, держава виділила 280 тисяч гривень.

Дехто з потерпілих жартує, що за 100 тисяч гривень можна звести будинок, але за умови, що всі будівельні роботи власноруч виконуватиме сам господар.

Микола Білик знає, що каже, адже нині в нього мешкає родичка, 91-річна Марія Лупашку, яка під час повені втратила хату.

– Щоби зробити капремонт будинку, 30 тисяч замало, – ділиться Іван УРСУЛ, мешканець Банчен. – У моєму будинку потріскали стіни й стеля, облупилася штукатурка, тріснув фундамент, вийшло з ладу газове опалення. А що робити з підлогою? Замість дерев’яної ставитиму монолітну, бо немає гарантії, що знову не буде великої води. Я вже не кажу про непридатне для використання домашнє майно. Дорога нині й свійська худоба. Скажімо, за хорошого коня треба віддати не менше 8000 гривень, за корову – 5000-6000 гривень. Незрозуміло також, чому не платять за втрачених курей і курчат, пасіки.

– У нас дехто з потерпілих мав будинки по 40-50 тисяч доларів, – каже Микола ЄРИЧУК, сільський голова Великого Кучурова Сторожинецького району. – А за 100 тисяч гривень нині пристойної хати ні збудувати, ні купити. Тому потерпілі й нарікають на низькі компенсаційні виплати.
Василь ГРИНЮК