Коли вперше цього літа Тамара КОБЗЕНКО, завідувач центру з питань туризму і курортів Донецької ОДА, побувала на Буковині, найбільше захопили її саме Чернівці:
– Я у захваті від вашого європейського міста, Чернівці – унікальні, – ділиться враженнями гостя з Донецька. – На тлі Чернівців Львів здається якимось сірим.
Львівські будинки виглядають зараз приблизно так само, як наші до ремонту. Тому чернівецькі фасади і вразили Тамару Кобзенко.
"Скільки спілкуюся з людьми, які приїжджають до Чернівців, усі зауважують, що наші фасади найкращі. Але якою ціною?" – зауважує Володимир БЕШЛЕЙ, депутат міської ради, голова Спілки активної молоді.
Минуло майже два роки після ремонту до 600-річчя, а деякі відремонтовані споруди старого фонду вже почали руйнуватися. Десь фарба облущилася, десь дахи протікають, десь балкони сипляться… Гості цього наразі не помічають, на відміну від самих чернівчан. "Що ж це за ремонт такий був? Стільки грошей витратили, а історичні будівлі нищаться…" – запитують читачі. Наприклад, зі Шкільної, 14, або Головної, 96.
"Капітального ремонту не було"
– Це був косметичний ремонт. Тому вимагати, щоби він зберігався десятки років, неможливо, – каже Володимир Бешлей. – Але тут є інше питання – ефективність використання коштів. Кожен може мати власну думку, але виходили з того, що потрібно було негайно і за мінімальні кошти привести все до ладу.
Капітального ремонту старого фонду, як часто помилково вважають чернівчани, насправді не було. Офіційно це назвали ремонтно-реставраційними роботами.
– Назвати ремонт косметичним теж неправильно, – зауважує Віталій РОТАР, начальник управління житлового господарства Першотравневої райради. – Наприклад, як це робилося минулих років, коли щось підфарбували до приїзду високопосадовців. 2008 року так намагалися не робити. Я не кажу, що скрізь робили грунтовно. Бо, наприклад, уночі напередодні восьмого жовтня теж щось доводилося оперативно підфарбовувати. Це можна назвати косметичними роботами.
Оскільки місто було обмежене в коштах на ремонт, гроші вирішили розподілили так, щоб охопити максимум будинків старого фонду, а не зробити капітально один-два від фундаменту до покрівлі (тоді це можна було би назвати реставрацією). Віталій Ротар вважає, що такий підхід дозволив призупинити темпи руйнування історичних споруд.
Простіше збити ліпнину, ніж її відновити
Активісти мережі громадської дії проводили моніторинг і фотофіксацію ремонту споруд у центрі міста й у 60 історичних будинках виявили невідповідності.
– Коли ми почали вивчати стан будинків, звернули увагу на те, що в договорах із підрядниками, які роблять фасади, записано гарантійний термін лише рік, – пригадує В. Бешлей. – І ми домоглися, щоби більшість договорів було змінено. Сесія ухвалила рішення, що мінімальний гарантійний термін –три роки. Загалом, гадаю, фонд зберігся добре. Хоча є окремі будинки, де вже помітно, що фасади сипляться.
На жаль, після того, як активісти провели фотосесію споруд старого фонду, побачили, що деякі автентичні елементи вже відновити ніколи не вдасться. Зразки втрачено. Зокрема це стосується унікальних водостічних систем, замість яких встановили пластикові.
"Здійснювали великі обсяги роботи, і не завжди контролюючі органи могли простежити за підрядниками. А підрядникам у деяких випадках було простіше збити ліпнину, ніж її відновити. Наприклад, будинок на Червоноармійській, 28, – яскравий як позитивний, так і негативний приклад. На ньому був рік будівництва – 1905. Під час ремонту дата зникла. Для чого її було збивати? При цьому інші елементи підрядники відновили", – каже пан Бешлей.
Окрім того, замовниками робіт були не тільки районні ради, а й підприємці. На думку Володимира Бешлея, вони часом робили ремонти безконтрольно. "Наприклад, на Головній, 68. Фасад дуже змінили, зайнявшись мінімалізмом. Вони просто збили до цегли всю ліпнину і поставили євроелементи, а цього не можна робити у старій частині міста".
"Через два роки мені не соромно"
На території Першотравневої райради до 600-річчя міста відновили 241 будинок старого фонду. Витрати перевищили 20 мільйонів гривень.
– Сказати, щоби всім подобався результат, не можу. Але хочу сказати як спеціаліст, що жодним чином не можна порівняти центральну частину міста 2005 року з містом 2010 року. Через два роки мені не соромно за те, що ми зробили, – каже Віталій Ротар.
За ремонт дворічної давнини місто ще досі повністю не розрахувалося. Першотравнева райрада винна ще понад 1,2 мільйона гривень.
"Ми свідомо залишили по одному підряднику. По-перше, щоби всім заплатити, немає коштів, по-друге, якщо виникнуть зауваження, підрядник, грубо кажучи, залежить від нас", – каже Ротар.
Начальник житлового управління запевняє, що ні торік, ні цього року жоден із підрядників не відмовився підправити фасади, які почали осипатися. Але найбільша проблема нині – цоколі, які руйнуються. Рівень грунтових вод у центрі підвищується, а в старих будинках навіть там, де була ізоляція, вона втратила свої властивості. Щоби зберегти такі споруди, потрібно їх не просто фарбувати, а робити горизонтальну гідроізоляцію.
А найголовніше – ставлення самих чернівчан. Скільки не витрачало би місто на ремонт старого фонду, якщо власники квартир збиватимуть ліпнину, як наприклад, на Сіді Таль, 4, або забиватимуть ганчір’ям водостоки, щоби з ринви могли пити голуби (будинок-"корабель"), то нащадкам нічого буде показати. Тим паче, гарантія на ремонт до 600-річчя закінчується вже через рік.
Марина КАРАСЬОВА
karaseva@molbuk.cv.ua
Скільки
витратили
69,1 млн грн із міського бюджету було спрямовано на капітальний ремонт житлового фонду до 600-річчя Чернівців. Загалом на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів житлово-комунального господарства, соціально-культурної сфери було витрачено
225,5 млн грн.
