Ті стихійні лиха, які відбулися на території краю, не є надзвичайними. Так вважає науковець-кліматолог, депутат облради Ольга КІНАЛЬ. Нам слід такого очікувати, бо ці явища періодично повторюються. До цих природних процесів треба пристосовуватися.
– Буковина належить до територій достатнього та надлишкового зволоження, – розповіла Ольга Кіналь на прес-конференції. – Дощі, які випали в області, не є катастрофічними. Вони повторюються досить часто, з певною періодичністю, щонайменше раз на 10 років.
При цьому кількість опадів може сильно відрізнятися навіть на віддалі кілька кілометрів. Так, цього року в червні у Чернівцях зафіксовано 218 мм опадів у районі аеропорту та майже 286 мм – на метеостанції ЧНУ. Зазвичай у червні випадає 80 мм.
У травні випало 112 мм опадів за середнього показника 60 мм. Це означає, що рівень грунтових вод був підвищений і дощі у червні та липні не мали можливості просочуватися у грунт. Внаслідок чого затопило будинки та угіддя.
Доцент ЧНУ Богдан РІДУШ переконаний, що буковинці виявилися неготовими до стихійного лиха. Спостерігається масове нехтування правилами будівництва. Самовільних нових споруд, які постраждали від повені, сотні або й тисячі. Їх часто зводили в місцях, в яких будувати заборонено. А тепер чекають на допомогу від держави.
– Там, де існують природні загрози, будівництва слід уникати, а де забудова вже є – проводити інженерні роботи, – каже науковець. – Іноді мешканці кажуть, що в певному місці земля ніколи не сунулася. Однак пам’ять людей обмежується двома-трьома поколіннями. А крутий схил біля хати свідчить, що там відбувся зсув – можливо 300-400 років тому. Це означає, що явище може повторитися. У радянські часи в таких місцях категорично забороняли будувати. Або згадаймо повінь 2008 року. Люди отримали гроші, зробили євроремонт у тій самій хаті. Через кілька років повінь може повторитися – їм знову платити?
Масовим стало і недотримання водоохоронних зон. Адже Водним кодексом передбачено зони в 25 метрів від русла малої річки і 50 метрів від великої річки, де заборонено будівництво. Історично люди тут не селилися – старі хати розташовані далі. А в деяких селах Герцаївського району ці зони не були дотримані.
Особлива ситуація склалася в Герці. У центрі міста стікаються чотири потоки і на всіх є ставки. На кількох із них розмило і прорвало дамби. Внаслідок цього утворилися невеликі цунамі, які затопили долину. Люди кажуть, що періодично ці стави прориває, але нікого то нічому не навчило.
– Це не природна, а техногенна катастрофа, – переконаний асистент кафедри природокористування й управління територіями ЧНУ Ігор БЕРЕЗКА. – Всі річки зарегульовано та освоєно, а люди до них недбало ставляться. Приклад – дамби на ставках, споруджені з порушенням інженерних норм.
Ігор ДОВГАНЬ
