Зсуви загрожували Чернівцям ще двісті років тому

Найстаріша частина Чернівців – так зване Нижнє місто, де знаходиться нинішня вулиця Барбюса, – завжди потерпала від зсувів.
Дослідник Чернівців Марія НИКИРСА, яка довгі роки працювала в обласному архіві, розповіла, що збереглися документи Буковинської окружної управи 1817-1824 років про будівництво каналів для відведення стічних вод, які заливали Нижнє місто. Береги урвища збиралися зміцнити зеленими насадженнями, зокрема вербами. На укріплювальні роботи магістрат виділив 1293 флорини.

Власники будинків, які знаходилися над урвищем, ще 1819 року висловлювали побоювання, що вони можуть завалитися через постійне підтоплення або сповзти вниз. Міська влада заборонила споруджувати нові будівлі в цьому районі.

Роботи з укріплення урвища здійснював міський магістрат ще на початку ХІХ століття. Для цього використовували фашини (міцно скріплені в’язки хмизу). Впродовж 1818-1845 років виготовили понад 27 тисяч фашин і понад 21 тисячу кілків, якими їх кріпили. На це магістрат витратив майже дві з половиною тисячі флоринів.

З часом урвище засипали землею та укріпили. Лише на старих картах міста залишилися його первинні координати. Згодом прилеглі до урвища вулиці засипали гравієм, збудували тротуари з дерев’яних плит.

У Нижньому місті знаходилася вулиця Каличанська (відома чернівчанам як Одеська). Вона зникла внаслідок зсуву 1995 року. Каличанська починалася біля старого єврейського кладовища і вела до тодішньої бойні.

Схоже, що може залишитися лише на карті та знімках і вулиця Барбюса. Теперішню назву вона отримала 1949 року. А до 1918 року це була вулиця Синагоги. Так її називали за єврейською релігійною установою, яка розташовувалася тут. Синагога була найвищою спорудою в цьому районі. Тут проживали здебільшого євреї. 1940 року на вулиці було 67 будинків. Зараз їх значно менше.

Надія БУДНА