Мешканців будинків на вулиці Барбюса, де активізувався зсув, міська влада обіцяє переселити у нові помешкання. Кореспондент "МБ" з’ясовувала, що отримали взамін чернівчани, яких відселили після зсуву 1995 року з вулиць Барбюса та Одеської. Опинилися вони у новобудові на вулиці Хотинській.
"Охочих було мало – усі хотіли на Гравітон"
Працівники підприємства "Трансміст" прибирають територію на колишній вулиці Одеській, де тепер замість будинків стирчать бетонні сваї.
– Пригадую, як ходив цією дорогою у 1975-1976 роках. Була вулиця, будинки... Краса! – каже робітник. – Зараз лиш невеличкий клаптик асфальту залишився. Усе попливло. А тоді сади були, яблука... Ось який злий жарт природа зіграла.
Катерина Ніщук працює 37 років на підприємстві "Арніка", що розташоване неподалік зниклої вулиці Одеської. Пригадує, як одну з її знайомих переселяли після зсуву 1995-го.
– Ще тоді люди отримали квартири. Їм пощастило. А ці, мабуть, бідні, нічого не отримають, – каже жінка. – Якщо вже піде людина у гуртожиток, там і вмре. Задурно тепер нічого не дадуть.
У дворі будинку на вулиці Хотинській, 45Д, куди переселили мешканців з Одеської та Барбюса після зсуву, 46-річний переселенець Дмитро Допіряк докурює цигарку.
– 39 місяців воював, щоби дали квартиру! – каже чоловік. – У лютому 1995 року почали відселяти. Мені давали двокімнатну квартиру на дев’ятому поверсі. Добивався трикімнатної квартири. Врешті дали – на п’ятому поверсі.
У новому помешканні, куди чоловік переселився з дружиною та двома дітьми, були лише шпалери та лінолеум. Обміном 15-річної давнини Дмитро задоволений.
– Старий будинок на Одеській мав три поверхи. Наша квартира була однокімнатною, тож про обмін не шкодую, – каже чернівчанин.
До розмови приєднуються двоє колишніх військових із сусіднього будинку.
– Коли давали квартири, сюди охочих було дуже мало. Усі хотіли на Гравітон, – пригадують чоловіки. – Їздив тільки автобус №1. Щоби сісти на "трійку", треба було йти до дріжджзаводу. Потім з’явилася "п’ятірка". А зараз є "Панорама", "Караван", "Євробуд", "Епіцентр", "Пан диван". Через дорогу перейшов – Калинка. Часто бачу оголошення: куплю квартиру на Хотинській.
За страховку придбала вхідні двері
52-річна Тамара Джуравець трикімнатну квартиру на другому поверсі дев’ятиповерхівки на вулиці Хотинській отримала взамін зруйновного двоповерхового особняка на Одеській.
– У нас була велика житлова площа. Будинок було застраховано. Гроші, отримані від страхової компанії, витратила на вхідні двері до нової квартири. За півроку зробили ремонт, який прослужив нам більше десяти років. Два роки тому оновили інтер’єр, – розповідає жінка. – Яке може бути задоволення, коли ми мали приватний будинок на землі, а тепер маємо панельку. Зараз маємо котельню, тож взимку не холодно. А були роки, коли замерзали. Єдина проблема – зі світлом. На всі будинки – один кабель. Також є проблеми з каналізацією. Але за 15 років обжилися. Дерева, які тоді посадили, виросли. Облаштували дитячий майданчик. Люди один одного знають – як у селі.
За підрахунками Тамари Петрівни, 20 сімей переселили зі зсувних ділянок Барбюса та Одеської на вулицю Хотинську.
– Ми мали двоє собак. Перед зсувом пси вили щоночі, – розповідає пані Тамара. – Коли почався зсув, на Барбюса впала стіна. На Одеській питної води не було – ми брали воду з джерела. З початком зсуву вода витікала з піском. Ми не могли зрозуміти, чому. А потім земля почала сунутись. Дуже сильно тріщали стіни, як горіхи лускають. Штукатурка тріскалася на очах. Наш будинок побудовано за часів Австро-Угорщини. Цегляна стіна мала 70 см ширини. Стіна відійшла від підлоги так, що можна було руку просунути. Шкода було будинку.
Ольга Гнідан
gnidan@molbuk.cv.ua
