«Площа зсувів у Чернівцях – майже дві тисячі гектарів»

Інтенсивні дощі та зливи у другій половині червня спричинили надзвичайну активізацію зсувів у Чернівцях. Наразі у місті одинадцять активних зсувних ділянок. Про ситуацію зі зсувами розповідає геолог Чернівецького тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Олексій ГОРДІЙЧУК. Чоловік 40 років займається вивченням зсувів і вважає, що у місті варто би відновити управління протизсувних робіт, яке ліквідували 1989 року.

У 1970-х працювала бригада спеціалістів

– Наскільки Чернівці потерпають від зсувів?

– Наше місто, як жодне з інших міст колишнього Союзу, надзвичайно вражене зсувами.
Причина їх – насамперед гірська і напівгірська місцевість, а також суглинко-глинисті відклади, які накопичують вологу, стають нестійкими і ковзають по схилу.

У Чернівцях нараховується 69 зсувів, площа яких становить майже дві тисячі гектарів. Із них активно діючих – 23, частково діючих – 28, стабілізованих – 18. Загалом від зсувів потерпають майже усі мікрорайони – Роша, Калічанка, Кемпінг, Гарячий Урбан, Клокучка. Але тут важливо те, що зсуви бувають різні. Великий постійно діючий зсув є на вулицях Стрийській та Синявського (Клокучка). Там зсув просто тече. А не так далеко – будинки, будують дачі. З часом зсув може дістатися і до цих дорогих будівель.

– Коли вперше у місті зіткнулися з проблемою зсуву?

– Перші масштабні зсувні процеси почалися у 1950-х роках і ускладнилися 1965 та 1969 років. У ті роки були великі повені на території Буковини. Це стало поштовхом до активізації зсувів. Цього року на початку липня активізувався зсув на вулиці 28 Червня. Це великий регіональний зсув. Він простягається від стику вулиць Богдана Хмельницького і Гагаріна і тягнеться до кінця вулиці 28 Червня – початку вулиці Чернишевського. Це був найбільш небезпечний зсув у 1960-1970-х роках.

– Що тоді зробили для боротьби зі зсувом?

– Наприкінці 1970-х до міста запросили спеціалістів з одеського інституту "Укрпівдендіпрокомунбуд", які розробляли проекти для боротьби із зсувами. Окрім того, у Чернівцях була зсувна станція, яка спостерігала за зсувами. А у 1970-ті роки систематичним вивченням зсувів почала займатися спеціалізована група львівської експедиції. Вона була оснащена технікою і фахівцями.

– Розкажіть про дренажну галерею, яку розробили фахівці.

– З 1970-го року у місті почали проектувати протизсувні споруди. Однією з таких споруд була дренажна галерея, довжина якої 1200 метрів. Вона простягається від вулиці Гагаріна і закінчується у районі вулиці Нахімова. Галерею почали будувати 1975 року і завершили 1978-го. Дренажну галерею будували для того, щоб осушувати нестійкі суглинко-глинисті грунти і не дати їм сунутися вниз по схилу.

Фільтросвердловини дали ефект на 30 років

– Що це за вертикальні труби, які стоять уздовж галереї?

– На жаль, таких труб немає на всій галереї. Загалом у дренажній галереї нараховується 57 свердловин. Що становить собою така свердловина? Її глибина – 25-35 метрів. Ці свердловини мають діаметр від 120 до 260 міліметрів. Труба обсипана гравієм з піском, куди збирається вода, вона потрапляє у дренажну галерею і витікає. Наприклад, вода на вулиці Гагаріна потрапляє у міську зливну каналізацію, з іншого боку – на вулиці Нахімова.

– Наскільки ефективні такі свердловини і де їх прокладено?

– Ефективність дренажної галереї та фільтросвердловин була дуже велика. Ними фактично врятували положення зсувного схилу з кінця 1970-х. Тоді була небезпека, що зсув піде на архітектурно-будівельний комплекс залізничного вокзалу. На жаль, ці свердловини доходять лише до вулиці Марка Вовчка. Схил, на якому розташована резиденція університету, вже майже не захищений. Не можна казати, що загроза для резиденції є 100-відсотковою, але вона існує, бо там у галереї немає фільтросвердловин.

– Ті свердловини, які прокладено, з роками не псуються?

– Із тих 57-ми свердловин галереї на сьогодні ще слабодіючими є 17-18. З часом свердловини заповнюються солями кальцію, які відкладаються на стінках металевої труби і забивають її. Звісно, майже всі згадані труби забито солями, адже фільтросвердловини вже функціонують понад 30 років.

– Їх можна чистити?

– Краще пробурити нові свердловини, це навіть дешевше. Візьмімо ділянку, де завершується вулиця Богуна та починається вулиця 28 Червня. Там є п’ять таких свердловин. Дві свердловини у цьому районі колись намагалася чистити організація "Львівбурвод". Це виявилося дуже важко. Зауважу, що прочистка дренажних фільтросвердловин бурінням неефективна, оскільки залишаються забитими солями бокові отвори у стінках труб. Також є свердловини на таких ділянках, до яких неможливо вже під’їхати, – з роками схил зсунувся.

"Має бути протизсувне управління"

– У вашому останньому дослідженні є 11 найбільш зсувонебезпечних ділянок.

– Звісно, стався зсув на вулицях 28 Червня і Барбюса, і про них усі заговорили. Насправді, є й інші зсувні осередки, ми просто їх не бачимо. Гадаю, лише на схилі від вулиці Ніжинської до вулиці Богуна знайдеться ще кілька таких зсувних осередків.

– Які ваші висновки щодо зсуву на Барбюса?

– Його значна частина активізувалася 1995 року. Але на той час майже не була зачеплена зсувом північно-східна частина (стик вулиць Одеської та Барбюса). 1995-го почали будували комплекс протизсувних споруд. Це велика підпірна стінка. Планували її будівництво у три черги (у три пояси). Однак збудували лише нижню частину стіни довжиною приблизно 120 метрів. Цю стінку, переважно, збудували у центральній частині зсуву №45. А загалом ширина зсуву – до 100 метрів, а довжина – 590 метрів. Те, що стінку зробили по центру, – правильно. Зараз цю стінку треба розширювати. Також треба взяти проект 1995 року і завершити його з поправками. У зв’язку з катастрофічною активізацією зсуву у червні цього року виникла нагальна потреба терміново завершити будівництво згаданого комплексу протизсувних споруд.

– Який вихід із ситуації?

– У різні роки при активізації зсувів на території міста зруйновано і в майбутньому підлягає загрозі знищення десятків житлових будинків, споруд, сотні метрів комунікацій. Це мільйонні збитки! Лише у лютому 1995 року зсув на стику вулиць Барбюса та Одеської завдав місту збитків понад 50 мільйонів гривень! Зважаючи на це, потрібно відновити у Чернівцях управління протизсувних робіт. Зараз у тресті зеленого господарства і протизсувних робіт (4-5 осіб) проводиться періодична очистка русел та берегів малих річок від сміття, намулу. Ці роботи забезпечують пропуск льодоходу у весняний період та уникнення повеней у період інтенсивних злив. Також це сприяє стійкості зсувонебезпечних схилів. Крім цього, постійно ведуться періодичні інженерно-геологічні обстеження численних зсувонебезпечних ділянок на схилах річок міста.

А загалом у місті повинно вестися потужне берегоукріплення. Адже важлива причина зсувів – підмивання берегів річок. Ось лише Клокучка має десятки балок і приток. На вулицях Борщівській та Чортківській свого часу зсуви наробили багато лиха! Там списано і ліквідовано десятки будинків!

– Над якими районами міста найбільше треба працювати?

– Над центральною частиною міста. 2007 року біля залізничного вокзалу збудували підпірну стійку. Але чи якісно вона виконана? На неї тисне потужний зсувний осередок. Рекомендуємо паралельно першій збудувати нову надійну підпірну стійку з застінним дренажем та водовідвідною канавою.

– А які будинки найбільш стійкі до зсувів?

– Це будинки на палево-стрічковому фундаменті. Це коли по периметру будинку бурять свердловини. Такі будинки будують, але вони вимагають додаткових витрат. Загалом я хочу ще раз наголосити: у місті, яке найбільше у колишньому Союзі потерпає від зсувів, треба постійно займатися ефективною боротьбою з цими явищами.
Валерія Чорней

Активні зсувні ділянки у Чернівцях
Район вул. Нахімова №46-50 Осередок є частиною великого (46 га) тимчасово-стабілізованого зсуву.
Район вул. Синявського №2-№4, на високій частині лівого схилу річки Клокучка.
За 200-250 м на південний схід від зсуву на вулиці Синявського, охоплює середню частину стрімкого лівого схилу річки Клокучка.
 Між вулицями Нікітіна (№24-№28) та вул. Гагаріна (№23), прилягає до проїжджої частини вулиці.
 Між вулицями А. Барбюса та Одеською (нежитловою з 1995 року), в південно-східній частині великого (47,2 га) тимчасово-стабілізованого зсуву.
 Біля підніжжя правого схилу долини річки Прут, у районі вул. Корсунської (між будинками №32 і №40).
 На нижній урвистій частині правого берега річки Клокучка, за північним
краєм домоволодінь №28-№30, що простягаються до вул. Чернишевського.
 Від дому №62 на вулиці 28 Червня і вниз по схилу, приблизно на 25-30 м за ширини до 30-35 м.
  В районі вул. Л. Українки, №7 (А,Б,В) розташована на верхній частині правого схилу річки Клокучка.
 На ділянці з будинком №12 на вул. Бучацькій.
 Між будинками №11 на вул. Сагайдачного та №23 на вул. Мінській охоплює середню і нижню частини лівого схилу річки Мольниця.