Якщо частину присадибних ділянок села Валя Кузьмин підтопила стихія, то до людей, яких паводок обминув, прийшла інша біда – їхні городи залило курячим послідом.
Річ у тім, що від місцевої птахофабрики на сільські присадиби протікають курячі відстійники. Навколо жахливий сморід. Мешканка села Домініка ХРАНОВСЬКА бідкається: її город постраждав найбільше.
– Кілька днів тому цього бруду тут було до пояса. Картопля зогнила, смердить курячими відходами. Певно, залишуся цьогоріч без урожаю. Чим харчуватимуся взимку, якщо цією городиною зараз можна хіба що свиней годувати?
Пані Домініка говорить, що зі скаргами неодноразово зверталася і до сільради, і до керівництва фабрики. У відповідь ті тільки розмахували руками.
– На птахофабриці мені сказали: "Будеш багато говорити – взагалі затопимо!"
– Наш город теж частково підтопило відстійниками з фабрики, – розповідає Людмила РУСНАК. – Єдине, що зробило її керівництво – привезли питну воду. Кажуть, що прокопали канави, щоби нечистоти не текли нам на городи. Але чим нам зараз харчуватися, якщо відстійники залили всі присадиби?
Селяни говорять, у сільраді їм пообіцяли по 500 гривень за завдану шкоду.
– Що нам із тих грошей? Хай би давали і по дві тисячі – урожай не повернеш! – говорить Домініка Храновська.
Головною вулицею села проїжджають вантажні автомобілі з "фурами". Селяни говорять, що це везуть корм до птахофабрики.
– Ми перекриємо центральну дорогу села! І нехай кури на фабриці залишаються голодними! – обурюється мешканка села Марія.
Керівництво птахофабрики ліквідовує збитки, завдані присадибним ділянкам селян, проте робить це не досконало, вважає сільський голова Валя Кузьмин Наталія ГРОНИК.
– Чомусь усі беруться до роботи, коли стихія вже завдала шкоди. Треба про це дбати наперед, – говорить Н. Гроник. – Смішно сказати, але у бюджеті сільради на ліквідацію таких наслідків є лише дві тисячі гривень. А у селі мешкають дві тисячі людей!
Микола КОБИЛЮК
