«Пройти півсотні кілометрів – це неважко»

Паломники з усієї України і навіть із Греції та Польщі взяли участь у Буковинському хресному ході. Дійство присвячено Різдву Іоанна Предтечі, яке святкують 7 липня.

Йшли майже 45 тисяч людей. Старенькі з паличками, діти у візочках, люди в інвалідних
візках… Вони зібралися біля Свято-Покровської церкви на Рогізній вдосвіта п’ятого липня. Тут відбувся молебень, і паломники рушили до Заставни, а звідти – до Іоанно-Богословського монастиря у селі Хрещатик. Шлях паломників – приблизно 45 кілометрів.

"На третій день ноги не болять – йди хоч до Єрусалима"

За декілька хвилин Заставну заполонили тисячі людей. Тут паломники зупинилися на обід та відпочинок біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Біля церкви – накриті столи з пісною їжею. Мешканці Заставни разом із церковною громадою приготували людям обід.

– Борщу наварили 160 літрів, спекли кілька сотень пампушок, – розповідає старша сестриця Церкви Різдва Пресвятої Богородиці Марія ОСТАПОВИЧ. – Також пригощаємо голубцями, рибою, салатами… У дорогу паломникам даємо воду і компоти. Обід для паломників готували півсотні людей…

Після обіду люди трішки перепочивають і збираються у дорогу. Із великою сумкою, спираючись на палицю, йде старенька. Вона усміхається кореспондентові "МБ" і каже:

– То лише перші два дні ноги болять, а на третій можна піти хоч до Єрусалима. Я часто ходжу в паломництво. Пішки йшла навіть із Новоселицького району в монастир Почаєва… Мене звати Домініка, мені вже 65 років. У мене дуже поганий зір, але коли йду в паломництво, стається диво – у дорозі бачу і можу читати псалтирі…

Із Тернополя приїхала Дарина ЖМУТКО. Вона вирушила у хресний хід разом із племінницею.

– Пройти майже півсотні кілометрів – це неважко, – запевняє Дарина. – Головне – встигнути на вечірню службу в монастир у селі Хрещатик. У дорозі ми молимося. Я не знаю про фізичні, але душевні рани таке паломництво зцілює.

Приїхав на хресний хід і 23-річний Іван НАЙДА із села Карапчів Вижницького району. Разом із ним – приблизно сотня односельчан.
– Беру участь у хресному ході з 2004 року, – каже Іван. – Мене дуже вразило моє перше паломництво. Я бачив, як старенькі люди з легкістю долали ці десятки кілометрів, як їхні очі наповнювалися світлом… Я помітив, що православних людей веде разом лише одне – віра. А потім відбудеться Божественна літургія на великому березі річки Дністер…

"У паломництво – із донькою, якій 56 днів"

З багатьма паломниками є маленькі діти. Тетяна БОДНАРЮК із Заставни із собою у хресний хід взяла п’ятьох дітей – віком від двох до 13 років. А два роки тому вона встановила рекорд – взяла у паломництво донечку, якій було лише 56 днів.

У 65 років вперше рушила у хресний хід Параскева МАЦЮШАК зі Ставчан Кіцманського району. Каже, часто болять ноги, а тут іде стільки кілометрів і почувається дуже добре… У дорогу вона рушила з онучкою. Жінка вірить, що паломництво зцілює і душу, і тіло…
Юнак Михайло ОЛЕКСАНДРЮК із Карапчева Вижницького району зізнався, що пішов у хресний хід, щоби на душі було спокійно, бо деколи на серці буває біль. Наступного року він візьме у хресний хід друзів-однолітків.

Єпископ Хотинський Української Православної Церкви Мелетій каже, що це традиційний хресний хід, започаткований у 1930-х роках, коли відродили у Хрещатику монастир Івана Богослова. Відтоді було запроваджено традицію молитовної ходи – люди збиралися разом, ішли до святого місця, щоби помолитися на свято Різдва Іоанна Предтечі. Цю традицію відродили на початку 1990-х років.
"Чому до ходи долучається стільки людей? До сухого джерела ніколи ніхто не ходить. Усі люди, які прямують до Хрещатика, відчувають Божественну силу і допомогу, яку Бог дає за труди людей", – зауважує Мелетій.
Валерія ЧОРНЕЙ