Студент п’ятого курсу економічного факультету Петро ГАВРИЛЮК чекає, коли отримає диплом. Але про те, де буде працювати, ще не замислювався. Так само майбутнім місцем роботи не переймається і більшість його однокурсників. Вони впевнені, що влаштуються за фахом. Думатимуть про це восени, а зараз відпочиватимуть від навчання.
– Я мріяв вступити на економічний факультет, бо вважаю, що економіка – широкофункціональна спеціальність, яка всюди стане в нагоді. Хочу працювати за фахом, – каже Петро. – Ще нічого не шукав, але думаю, що без роботи не залишуся. Якщо все-таки її не буде – працюватиму, де зможу. Готовий на початкову зарплату – дві тисячі, а потім вже вище. Пізніше, можливо, відкрию свою справу.
Чернівчанин Олександр СІЧКОВСЬКИЙ цього року також закінчує економічний факультет ЧНУ за спеціальністю "Економіка підприємства". Хлопець – власник магазину побутової техніки. Він стверджує, що економічна освіта зараз потрібна у всіх сферах.
Лише цього року дипломи економістів у чернівецьких вузах отримають майже 2,5 тисячі студентів. Цього літа у приймальних комісіях, як і попередніх років, ажіотаж саме на престижні спеціальності, – економіка та право. Хоча потреби ринку праці зовсім інші – не вистачає інженерів різних напрямків. Чи зможуть знайти роботу за спеціальністю "престижні" випускники і чи не чекає на них гірке розчарування після того, як вони відпочинуть від навчання?
Економісти завжди зароблять на шматок хліба– Минулого року конкурс на юридичний факультет просто "зашкалював", – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії ЧНУ Василь ХОЛОДНИЦЬКИЙ. – Було близько однієї тисячі заяв, це більше, ніж п’ятеро осіб на одне місце. Але ми не можемо зменшити ліцензований обсяг через те, що у тих чи інших фахівцях немає потреби на ринку праці. Якщо людина хоче отримати певну кваліфікацію, хто може їй заборонити? Це може регулювати лише держава. Але навіть для випускників, які навчалися за держзамовленням, часто немає роботи. Ситуація виглядає парадоксально. За моїми спостереженнями, зараз найбільша потреба у випускниках природничих спеціальностей – інженерах, хіміках. На ці спеціальності невисокий конкурс, але саме таких фахівців зараз не вистачає. Усі йдуть у бізнес.
За кількістю студентів саме економічний факультет є найбільшим у Чернівецькому національному університеті. Тут навчається понад три тисячі студентів: 1760 – на денній формі, 1300 – на заочній. На факультеті працює 140 викладачів, діє сім кафедр.
– За радянських часів окремі інститути були меншими, ніж наш факультет, – не без гордості розповідає декан економічного факультету ЧНУ, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Петро НІКІФОРОВ. – У нас більше студентів, ніж, наприклад, на стаціонарі економічного факультету Київського національного університету імені Шевченка. З 2000-го року в нас постійно зростала кількість випускників. Бувало, на стаціонарі навчалися 1800 студентів.
За словами Петра Нікіфорова, у кожного вступника свої мотиви. Хтось вступає на економічний факультет за покликанням, інші вважають, що це професія, яка завжди допоможе заробити на "шматок хліба". Хоча, звісно, є й такі, яких батьки "запхали" на факультет.
– Криза трохи зменшила можливості працевлаштуватися, – погоджується декан економфаку. – Раніше у нас була проблема – не могли четверті і п’яті курси загнати на пари, бо три чверті з них уже працювали. Зараз через кризу працює менше студентів, але хто хоче, той роботу знайде. Просто іноді наш гоноровий студент не хоче починати працювати за півтори тисячі гривень на місяць. Але все одно 90 відсотків випускників працює за фахом.
Вони влаштовуються в державні структури – управління облдержадміністрації, районні адміністрації, мерії, банківську систему, податкову, казначейство, страхові компанії, підприємства, пенсійні фонди, а також у приватні фірми.
З юриста – у перукаріЧернівчанка Наталія закінчила юридичний факультет Чернівецького національного університету 2007 року. Як і більшість її однокурсників, мріяла про роботу за фахом. Спочатку дівчині начебто щастило. Її прийняли юристом на стажування до обласної державної адміністрації – на місце працівника, який планував звільнитися. Але зрештою Наталії ввічливо сказали "до побачення". Потім дівчина влаштувалася юристом у торговельному центрі. Проте через певний час, коли центр вже не потребував послуг юриста, з Наталією попрощалися. Зараз дівчина працює в агентстві нерухомості не за спеціальністю.
– Коли я лише вступала на юридичний факультет, там не було стільки студентів, – розповідає Наталія. – Кількість груп була меншою, вже потім вона зросла. Коли закінчувала університет, тим, хто навчався за державним замовленням, у деканаті сказали принести довідки про те, що вони знайшли місце роботи, інакше не дадуть дипломи. Звісно, більшість довідок, які принесли студенти, були "липовими". З моїх однокурсників за фахом працює третина. Одна з одногрупниць взагалі працює перукарем.
У Головному управлінні освіти і науки облдержадміністрації розповіли, що ажіотаж серед абітурієнтів цього року знову на ті самі престижні спеціальності: право, економічний профіль, журналістика, медицина (стоматологія і фармація). Також більше зацікавленості молоді люди виявляють до педагогіки. А ось фізика та інші точні спеціальності, як і торік, не формат. "Всі розуміють, яким фахівцям після закінчення вузу буде важко працевлаштуватися, але все-таки хочуть здобути вищу юридичну або економічну освіту", – зауважує Михайло ПАВЛЮК, завідувач сектору науки та координації діяльності ВНЗ Головного управління освіти і науки облдержадміністрації.
Нині держава 100-відсотково не може забезпечити роботою навіть випускників, які навчалися за держзамовленням, не кажучи вже про тих, хто платив за навчання (вони отримують вільний диплом).
– Якщо говорити про державне замовлення, то в Чернівцях навчаються студенти з різних регіонів, тому говорити, що є значне перенасичення випускниками певних спеціальностей, теж неправильно, – вважає Михайло Павлюк. – Звичайно, випускників деяких спеціальностей випускають забагато, але ніхто не говорить, що держава для молодих спеціалістів нині не створює перше робоче місце, не забезпечує житлом, а зарплатня дуже низька. Заручниками сьогодні стали вищі навчальні заклади. Можливості ринку праці обмежено, причому кожний роботодавець хоче, щоби претендент на роботу мав щонайменше 3-5 років досвіду роботи.
За п’ять років ринок праці не зміниться– Вакансії економістів, бухгалтерів, менеджерів, юристів є, – коментує начальник відділу статистики, моніторингу та прогнозування обласного центру зайнятості Алла ЧОБАНЮК. – Але вони постійно оновлюються, тобто той, хто вчасно на них відреагує, встигне працевлаштуватися. Щорічно до нас звертаються до 300-500 випускників із вищою освітою. Як правило, більшість із них працевлаштовуються. Але ж не всі випускники звертаються до нас. Хоча є й інша проблема – більшість випускників не хоче працювати у сільській місцевості. Наприклад, лікарі та вчителі потрібні у Путильському, Заставнівському, Сокирянському районах, але туди ніхто не хоче їхати.
А Людмила БЕРЕЗОВСЬКА, директор Чернівецького міського центру зайнятості, вважає, що батькам разом із дітьми потрібно відкривати довідники навчальних закладів України, вивчати спеціальності, дізнаватися, чи за таким фахом можливо працевлаштуватися в Чернівцях, а вже потім вступати. "Більшість батьків, віддаючи дітей вчитися на престижні факультети, вважає, що через п’ять років ситуація на ринку праці зміниться. А насправді нічого не змінюється", – зауважує Людмила Василівна.
Цього року міський центр проводив тестування серед старшокласників. Наприклад, у Садгірській школі на робітничі професії виявили бажання піти четверо: троє хлопців будуть автослюсарями, одна дівчина – швачкою. Інші обрали фахи економіста, юриста, лікаря, а ще значно більше взагалі не визначилися щодо майбутньої професії. Також в анкеті було запитання про проблеми після закінчення навчання. Усі старшокласники відзначили проблему працевлаштування. "Вони юні, але вже розуміють, що знайти роботу важко. При цьому все ж хочуть вчитися на тих спеціальностях, які їх зроблять безробітними", – підсумовує директор міського центру зайнятості.
Галина МАРКІВ, Марина КАРАСЬОВА
До теми
2008 року вузи випустили 6059 випускників, які навчалися за держзамовленням. Із них працевлаштувалися 4450 осіб (73 відсотки). 2009 року із 6467 випускників роботу знайшли 4396 осіб (68 відсотків).
Довідка
В області нині є 34 вищі навчальні заклади: 13 вузів 3-4 рівнів акредитації та 21 вуз 1-2 рівнів акредитації. Зокрема три університети, одна академія, три інститути, 14 коледжів, три технікуми, одне училище, один факультет, чотири філії, чотири навчально-консультаційні центри. До державної форми власності належать 22 вузи, комунальної – п’ять, приватної – шість, колективної – один.
Протягом 2009-2010 навчального року в цих вузах навчалися 50068 студентів.
17-06-2010, 10:07
0
2 510
