"Сірий з відливом розстібнутий макінтош, під яким шовкова зеленувата, ще не баченого на берегах Пруту крою, сукня. Замшеві брунатні черевики на невисоких обцасах, що складали ансамбль з такими ж рукавичками й сумочкою. На перший погляд, простий, темно-зелений, але насправді дуже дорогий і надзвичайно модний капелюшок і безсоромно витріщені величезні сірі очі…"
Так вишукано описав жінку у книзі "Срібний павук" письменник Василь Кожелянко. Хіба це вигадка автора? Звісно, ні! У ХІХ – на початку ХХ століття чернівецькі модниці не відставали від модниць французьких та віденських. Елегантні костюми, вишукані капелюхи, чарівні тканини… У Чернівцях одягалися зі смаком і панянки, і прості городянки. Але була одна важлива риса у тодішній моді. Сто років тому панянки добре розуміли: бути жінкою – це мистецтво.
"Наш одяг відправляли до Відня"Моді тоді навчали змалечку. На старих листівках 1905-1930-х років добре видно, що навіть школярки вирізнялися модним гардеробом. А у стареньких французьких та польських журналах, які потрапляли до Чернівців, ескізи суконь робили навіть для… трирічних дівчаток. Так, моді потрібно було навчати. Недаремно нині говорять про те, що за Австрії прекрасно було бути жінкою. Здається, тоді навіть не було такого поняття, як "жіночний чи нежіночний одяг". Усе було жіночним: вбрання, вміння поводитися, манера розмови…
– Чернівецькі модниці пильно стежили за зміною тенденцій у магазинах модного одягу, ювелірних та кравецьких майстернях, на замовлення виготовляли головні убори та аксесуари, – розповідає завідувач науково-експозиційного відділу історії, археології, середніх віків та нового часу Краєзнавчого музею Світлана БІЛІНСЬКА. –
Із середини ХІХ століття у Чернівцях працювало 312 кравців та 200 їхніх помічників. А вже 1912 року виникла перша фабрика з пошиття одягу та білизни…
– На вулиці Панській була серія модних магазинів, – зауважує директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського Олеся ЩЕРБАНЮК. – У будинку №2 в австрійський період знаходився салон одягу та елітний магазин жіночого одягу "Кет і Басс". У будинку №10 – "Дім капелюхів". А вже у румунський період у цьому будинку розмістили магазин, у якому був великий асортимент жіночого та чоловічого взуття.
У будинку №12 за Австрії був магазин "Пан елегантний", а у наступному будинку – салон головних уборів.
Із протилежного боку, у будинку №9, – магазин одягу "Катс і Сосс" та магазин-салон капелюшків для панянок, – каже Олеся Щербанюк. – В одинадцятому будинку було ательє з пошиття одягу для багатіїв. Адже справжні пані та пани шили одяг на замовлення, у них були індивідуальні вишукані гардероби.
А ось у будинку №20 за Румунії було ательє одягу, магазин парфумів, хутряних виробів та магазин "Джульєтта". За Австрії замовити пошиття одягу можна було у будинку №42, а у сусідньому будинку №45 продавали жіночі капелюшки пані Еліни Дубової. Цікавий факт – у будинку №33 на вулиці Панській ткали власний шовк…
– Зауважу, що шити одяг могла будь-яка жінка, – каже пані Олеся. – У Народному домі діяли українські жіночі товариства. Окрім культурно-просвітницької роботи, тут діяли гурти з пошиття одягу. Жінку вчили бути самостійною, давати собі раду, бути на висоті. Кажуть, частину одягу навіть відправляли до Відня. Словом, жінки і самі гарно одягалися, і мали можливість заробити на пошитті одягу…
"Зачіски були строгі, а обличчя світилися"Щоби краще відчути шарм тодішньої моди, викладачі та студенти Чернівецького коледжу дизайну та економіки створили колекцію історичного одягу.
– Це одяг кінця XVIII – початку ХХ століття, – розповідає заступник директора з навчально-виробничої роботи Чернівецького коледжу дизайну та економіки Марія БІЛА. – Щоби зробити колекцію максимально наближеною до того часу, два роки вивчали архівні документи. Це картини, світлини та ескізи старого одягу… Так, маємо дві колекції. Це святковий і буденний одяг городян та національний одяг народів, які проживали на Буковині.
У колекції можна побачити одяг, який колись чернівчанки одягали для недільних прогулянок містом, окраса образу – вишуканий капелюшок. Моделі зізналися, що у такому одязі почуваються справжніми панянками. Постійно потрібно тримати спину, стежити за шлейфом, а кроки – лише повільні, елегантні… Щоправда, одяг важкий.
– На різних показах демонструю вечірній променад, пошитий з цупкого атласу, – розповідає студентка Чернівецького коледжу дизайну та економіки Аліна ТИМОЩЕНКО. – Це одяг початку ХІХ століття – святкове вбрання, оздоблене мереживом. Талія – підвищена, довжина спідниці – до гомілки. Жакет – із широкими плечима, рукави-"ліхтарики". Це святковий одяг.
На той час мода була вишуканою, але й строгою. Не можна було показувати ноги – кравець не брався за роботу, не знаючи висоти підборів. Жінки носили скромні зачіски. Якщо переглянути старі світлини, бачимо, який поважний погляд був у тодішніх модниць… Мода була, перш за все, у душі…
Валерія Чорней
Цікавий факт
За Румунії у вишуканому будинку на вулиці Гулака-Артемовського, 2, проживав майстер Мізеліс. Він не був простим кравцем, а справжнім кутюр’є. У нього одягалися ті чернівецькі буржуа, які ходили у фраках та циліндрах. Збереглися свідчення про те, що він шив одяг для румунського короля.
Зі спогадів старожилів
Софія Воллернер:
"До Чернівців приїхала 1940 року. Було відчуття, ніби я опинилася в якомусь кіно – така всюди була розкіш... Порівняно з нашим радянським Києвом, тут усі були гарно одягнені. За радянськими поняттями, якщо жінка мала зимове пальто і літнє, то вона вже була добре вдягнута. А тут було ще перехідне пальто. Крім того, у нас усе носили у тон, це виглядало нудно, нецікаво, а тут дуже гарно поєднували кольори: зелене пальто і коричневий капелюх, синє пальто і рожевий капелюх…
Тоді чернівчани жили багатше за киян. Праля, якій ми відносили чоловікові сорочки, мала таку саму стильню спальню, як і я. А я вважала, що це – вершина багатства… (Випуск "МБ" за 2005 рік, стаття Оксани Драчковської).
Думка
Олеся ЩЕРБАНЮК,
директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського
– На Панській вулиці у будинку №12 за Австрії знаходився магазин "Пан елегантний". Яка красива назва! Мода тоді була в усьому, навіть у милозвучних назвах магазинів. Нині місту не вистачає елегантних вивісок, де той шарм загубився? Донедавна на площі Центральній був магазин "Панські принади", але і його тепер немає. Ми бачимо незрозумілі назви магазинів, у кожної вивіски – свій стиль… Але ж гарна вивіска додає місту елегантності, шляхетності, смаку. Дизайнерські вітрини повинні працювати на імідж нашого міста…
10-06-2010, 10:38
0
3 694
