Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Якими грошима користувалося населення Буковини у різні століття? Звідки до нас потрапляли монети? Історію грошового обігу розповідає доктор історичних наук Сергій ПИВОВАРОВ.

Перші гроші, із якими ознайомилося давнє населення Буковини ще в останні століття до нашої ери, були монети Філіппа Македонського та Олександра Македонського.

Монети знайшли у скарбах

– У поселенні Малинці на Хотинщині знайдено тетрадрахму (монета, вартістю чотири драхми) Філіппа Македонського, – каже Сергій Пивоваров. – На одному боці монети – зображення Зевса, на іншому – вершник на коні з лавровою гілкою та напис "Філіпп". Однак цю монету ще не використовували як гроші – вона була джерелом срібла.

Значно інтенсивніший грошовий обіг на Буковині починається у перші століття нашої ери. Тодішнє населення мало тісні зв’язки з Римською імперією. Відповідно до нього у величезній кількості надходили римські срібні імператорські динарії, які важили 3/4 грама. Ці монети знайдено на території Буковини не лише в поодиноких екземплярах, але й у відомих скарбах. Так, ці скарби виявлено у Хотині, Банилові на Вижниччині, у Лужанах та у Плоскій на Путильщині. Динарії вже використовували як гроші.

Потім на Буковині настає безгрошовий період, який тривав довго. У другій половині першого тисячоліття нашої ери знахідок монет немає.

– Єдиний виявлений скарб – знахідка декількох візантійських монет у Хотині, – розповідає Сергій Пивоваров. – Це монети візантійського імператора VI-VIII століття Юстиніана. Тоді Дністром велася торгівля, але гроші до людей майже не потрапляли.

Більше активізувалися товарні відносини у давньоруський час – період Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. У той час були злитки срібла – гривні. Свідченням грошового обміну є унікальний скарб, у якому знайшли понад тисячу європейських монет. Це скарб Брахтиатів із міста Хотина. Його виявили 1896 року, і нині він є окрасою Ермітажу у Санкт-Петербурзі. До скарбу входили понад тисячу західноєвропейських динаріїв, карбованих у Німеччині, Чехії, Угорщині.

– У добу розвинутого Середньовіччя на Буковині знайдено багато грошових знаків різних європейських держав, – зауважує Сергій Володимирович. – Насамперед це празькі гроші. Вони карбувалися у Празі з високоякісного срібла. На території Галицької Русі, куди входила Буковина, ці гроші також були в обігу (це XIV століття, – ред).
З входженням території до Молдавського князівства популярними стають молдавські монети. Але князівство не мало власних запасів срібла, тому для сировини використовували монети інших держав. Саме тому молдавські монети – дуже рідкісні. На території Буковини їх знайдено дуже мало – під час розкопок Хотинської фортеці у Василеві.
Поряд із молдавськими монетами у період Середньовіччя на грошовому ринку Буковини були й інші грошові знаки. Переважно це монети Польського королівства – їх знайдено дуже багато. Наприклад, під час минулорічних розкопок у Лужанах майже у кожному похованні знайшли монети, з них 2/3 – це монети польські.

"Садгірські гроші стали прикрасами"
На Буковині карбувалися й власні монети під час російсько-турецької війни (1769-1774). Тоді російська армія, яка взяла штурмом Хотин і рушила на Ясси, відірвалася від своїх баз постачання, і потрібно було налагодити торгівлю з місцевим населенням.

– Командувач російськими військами Петро Румянцев вигадав випускати власні гроші і купувати провіант та фураж у населення, – розповідає Сергій Пивоваров. – Для цього використали захоплені 200 гармат у Хотині, і з цього металу карбували монети на потреби армії. Катерина ІІ підписала привілей на карбування монет.

Справою зайнявся Петро Миколай Гартенберг фон Садогурський, польський дворянин. У Рогізній він орендував ділянку землі та спорудив найдавніше мануфактурне підприємство на Буковині – фабрику з випуску монет. Тут побудували плавильні печі, приміщення для монетного двору. З 1771 року починають карбувати монети. На пробній монеті увіковічили перемогу Катерини ІІ, зобразили російського орла, голову Тура (герб Молдавського князівства), пташку з півмісяцем – герб Волоського князівства. Але потім вирішили забрати російські символи і випустили іншу партію монет. Вони несли на собі назву номіналів у двох грошових одиницях – турецької пари та російської копійки.
Відкарбовано чотири мільйони цих грошей, але назад російська адміністрація їх не приймала. Податки збирали з населення у срібній монеті, і ці гроші стали своєрідним жетоном. 1774 року російські війська покинули територію Буковини, і від цих монет відмовилися. Місцеве населення використовувало їх, як прикраси.

"Цукор – за 20 крон"

– В Австрії в обігу були паперові гроші – 1000, 100, 20 і 10 крон, – каже Сергій Володимирович. – Роль дрібних грошей належала срібних монетам – 5, 2, 1 крона. Коли оголосили війну, місцеве населення почало ховати срібну монету. У магазині ніхто не міг купити дрібний товар, бо через приховані срібні монети продавці не могли дати здачу. Стався дефіцит розміну.

Продавці заводили спеціальні зошити. Наприклад, люди давали 20 крон і купували кілограм цукру. У зошиті записували, скільки магазин винен покупцеві. Виникла велика плутанина. Це стало відомо австрійській владі. Почали випускати паперові дрібні гроші, вони з’явилися в обігу приблизно 1915 року. Це дві та одна крона. Але їх підвіз був ускладнений війною. Саме тому у Чернівцях місцевий магістрат випустив власні гроші вартістю 20, 50 гелерів, одна та дві крони. На них було зображено вигляд на ратушу, до якої рухається трамвай. n

Цікавий факт!

На території Буковини були люди, які мали маєток по обидва боки російсько-австрійського кордону. У таких маєтках часто працювали робітники, які жили у Російської імперії. Власником такого маєтку був барон Костянтин фон Бухенталь. Він мав власність у Добринівці на Заставнівщині, а інша частина маєтку була біля хутора Громівка, що вже на території Російської імперії.

З російськими робітниками не дозволяли розраховуватися австрійськими грошима, бо треба було проходити митницю, а платити російські гроші в австрійській частині маєтку – це кримінал. Тож власник маєтку знайшов вихід – він вигадав власні гроші, які діяли на території села Добринівці.
Рейтинг:
(голосів: 1)
20-05-2010, 09:51
Коментарів 0 Переглядів 3923

загрузка...
У Чернівцях позашляховик розтрощив будку з паркувальником на Калинівському ринку: постраждалих немає
На момент аварії у будці перебував працівник ринку - він у шоковому стані
На Буковині медики зареєстрували вже чотири випадки грипу
За минулий тиждень зафіксували понад сім тисяч випадків захворюваності на ГРВІ
Популярне Коментують
• Новини
Міша на допиті і марення біженця з польської дучки. Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Медичний центр "Меднеан" допоможе відчути радість руху (на правах реклами)

Медичний центр "Меднеан" – це профільна приватна клініка, яка ліцензована на відповідний вид діяльності та надає послуги з лікування захворювань хребта і суглобів, реабілітації опорно-рухового апарату, спортивної реабілітації, реабілітації після інсульту.
Робота за кордоном: переваги Europa Workintense (на правах реклами)

Суміжний кордон із Євросоюзом завжди відкривав перед закарпатцями перспективи працевлаштування та навчання в ЄС. Приваблює як благополуччя, так і зарплати, котрі в наших європейських сусідів у рази вищі...
Літній відпочинок для дітей: 5 таборів поблизу Карпат, де вашій дитині сподобається (на правах реклами)

Що може бути веселішим, ніж літо, проведене разом зі своїми однолітками у таборі відпочинку. До вашої уваги пропозиції 5 таборів літнього відпочинку для дітей
5 медичних центрів у Чернівцях з якісними діагностикою, лікуванням та профілактикою (на правах реклами)

Пропонуємо Вам 5 медичних центрів у Чернівцях, де Вас якісно обстежать, призначать відповідне лікування або профілактику виявлених захворювань.