Цього року міський центр зайнятості пропонує влаштуватися на громадські роботи до геріатричного пансіонату, будинку культури "Роша", у Центрі дозвілля дітей та юнацтва імені Ю. Федьковича, ТОВ "Розма" та КМУ "Обласний спеціалізований будинок дитини".
– Громадські роботи – це не лише матеріальна підтримка, збереження трудових навичок та мотивації до праці, але й можливість виявити свої професійні якості, підвищити ймовірність знайти постійну роботу, – розповідає Тетяна Глуховець, начальник відділу активної підтримки безробітних міського центру зайнятості. – Також це корисна справа як для міста, так і для людей, які ще не знайшли роботу.
Працювати може кожен охочий
Громадські роботи – тимчасові і зазвичай тривають один-два місяці. Загалом законом дозволяється працювати на громадських роботах не більше 180 календарних днів на рік.
Вони мають суспільно-корисну спрямованість. Це може бути і благоустрій території, і впорядкування місць поховання учасників Великої Вітчизняної війни, заповідників, архітектурних пам’яток, ремонт бібліотечного фонду, соціальна допомога людям похилого віку.
За словами Тетяни Глуховець, із початку 2010 року на громадських роботах вже задіяно 35 безробітних.
Участь у громадських роботах добровільна, але для деяких громадян вони можуть вважатися підходящою роботою. Це особи, які не мають професії, або ті, хто займав посади, що не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку як безробітні більше дев’яти місяців, а також для громадян, які хочуть відновити трудову діяльність після тривалої перерви (понад 12 місяців), крім громадян
передпенсійного віку.
Фінансування громадських робіт відбувається за рахунок роботодавців, за рахунок міського бюджету або за кошти фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для тих безробітних, у яких немає виплат. За безробітними у період участі в оплачуваних громадських роботах зберігається виплата допомоги по безробіттю.
19 відсотків учасників громадських робіт працевлаштовані
Види громадських робіт бувають некваліфікованими та кваліфікованими. До некваліфікованих належать підсобні, ремонтні роботи, роботи з благоустрою території. На кваліфіковані роботи беруть робітників, які мають спеціальні навички, наприклад, малярів, штукатурів, швачок. На таких роботах оплата праці вже вища за мінімальну.
– Під час епідемії грипу, коли в аптеках не вистачало марлевих пов’язок, у нас був укладений договір із трикотажною фабрикою "Арніка", – говорить Тетяна Глуховець. – Там працювали троє безробітних жінок, які зареєстровані у нашому центрі зайнятості. Вони допомагали шити марлеві пов’язки.
Трапляється, людину беруть на постійну роботу після того, як вона попрацює на громадських роботах і добре себе зарекомендує.
Результативність громадських робіт визначається тим, скільки осіб після них працевлаштувалися на ці підприємства. Наприклад, 2009 року 19 відсотків безробітних, які брали участь у громадських роботах, були працевлаштовані на ті самі підприємства.
– Торік безробітні працювали в обласному музеї народної архітектури та побуту, – продовжує пані Тетяна. – Впорядковували територію, робили дрібний ремонт експонатів, прибирали у дворах садиб. Під час робіт двоє працвників відповідально ставилися до роботи, тому після завершення громадських робіт їх запросили на постійну роботу в музей.
Крім того, що громадські роботи дають можливість заробітку, вони допомагають людям адаптуватися до колективу. "Більшість громадян, які йдуть на ці роботи, тривалий час стоять на обліку в центрі зайнятості. Вони втрачають професійні навички і їм потім важко адаптуватися на роботі, влитися в колектив та увійти в ритм. Тому ці роботи допомагають людям знову відчути себе частиною колективу і легше працевлаштуватися", – зазначила Тетяна Глуховець.
Яна ЯЩЕНКО
