Вода в Пруті й Сіреті – чиста й без важких металів

Нещодавно українські та румунські екологи завершили дослідження якості води в річках Прут та Сірет. Які ж результати вони отримали?

Відбір проб води здійснюють щомісяця

– Ми послуговуємося лабораторними дослідженнями, які дозволяють на науковому рівні побачити, наскільки вода в наших річках придатна до вживання, – розповідає Сергій Робулець, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в області. – Наші спеціалісти здійснюють контроль якості води в Пруті й Сіреті – басейні Дунаю, на кордоні з Румунією. На першій річці спостереження здійснюються з 1989 року, на другій – з 1992 року. Так, на Пруті це створ біля сіл Деребань-Тарасівці, що кілометром вище Тарасівців біля кордону з Румунією. Відбір води беремо разом із представниками Ботошанської системи водного господарства. На Сіреті – біля села Тереблече (Порубне), тобто два кілометри нижче Тереблече, біля підвісного мосту. Воду беремо разом із фахівцями Сучавської системи водного господарства. Такий спільний відбір проб води та обмін бюлетенями якості води за попередній відбір проб здійснюють щомісяця. Хімічний аналіз отримуємо у відділі інструментально-лабораторного контролю нашої інспекції та в лабораторіях відповідних управлінь водних господарств Румунії.

– Якість води визначають за 31 показником, які можна поділити на такі групи: показники кисневого режиму, біогенні елементи, мінералізація, специфічні токсичні речовини – поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, метали – у тому числі й важкі, – продовжує Сергій Робулець. – За весь час спостережень аварійних забруднень на цих річках та перевищень гранично допустимих концентрацій не спостерігалося.

За словами Сергія Робульця, при порівнянні результатів аналізів виникають деякі розбіжності, пов’язані з різними методиками визначення та апаратурою, яка використовується. Наприклад, румунська сторона використовує методики ІSO та німецькі й французькі прилади. Скажімо, через розбіжності при визначенні завислих речовин та сухого залишку експерти домовилися використовувати єдину методику – гравіаметричну. А загальне залізо та біхроматну окислюваність визначати звичайним методом, а при повені – з відстояної води. Домовились й щоквартально подавати дані про загальну радіоактивність та додатково включати такі показники – азот загальний й органічний, фосфор загальний.

Необхідно зберегти екосистеми Пруту й Сірету
– Нам треба розширити державну Програму моніторингу якості поверхневих вод, доповнивши її спостереженнями за біологічними, гідроморфологічними та іншими показниками, – вважає Володимир Солодкий, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області. – Також слід запровадити загальноєвропейські стандарти стану довкілля, розробити й затвердити першочергові заходи щодо збереження екосистеми Пруту та Сірету, відновити співпрацю щодо спільного моніторингу за якістю води на цих водоймах з екологами Молдови. Це дасть можливість здійснювати більш детальний аналіз якісного стану водних ресурсів і мати надійну базу для складання планів управління річковими басейнами. 
Василь Гринюк