Вік чоботам вкорочує сіль

Неочищена сіль, якою посипають тротуари, буквально роз’їдає взуття.

– Цього року я вже двічі ремонтувала зимові чоботи, – каже чернівчанка Марина Гаджала. – Чималенька сума вийшла. А одну пару взагалі викинула. Гадаю, що сіль потрібно було вже давно замінити чимось іншим. Ми не отримуємо таку зарплату, щоб щомісяця купувати взуття. У Європі вже посипають дороги подрібненим гравієм. Безперечно, це дорожче, бо навесні потрібно вивезти цей гравій, але він не шкодить ні взуттю, ні автомобілям.

– Якщо на вулиці сухий мороз – ще півбіди. А коли мряка, взуття намокає і просто "розповзається". Не кажу вже про те, що щодня мушу чистити його від білих слідів від солі, – поскаржилась Ольга Кирилюк.

У майстернях з ремонту взуття зізнаються, що через сіль на дорогах у них більшає роботи. І радять не економити на взуттєвих кремах.

– На жаль, купити якісне взуття зараз проблематично. Його або взагалі немає на прилавках багатьох торгових точок, або продають його за непомірними цінами. Тому більшість людей купує нешкіряне турецьке (в кращому разі) або китайське взуття. Безперечно, сіль роз’їдає ці шкірзамінники, – розповідає майстер із ремонту взуття Іван Моток. – Таке взуття носиться не довше одного сезону. Доглядати за ним – марна справа. Які б креми не наносили, фактура дешевого взуття зі шкірзамінника так чи інакше пропускає вологу. Якщо ж взуття шкіряне, то найкращий догляд – нанесення гусячого жиру, який розм’якшує шкіру. А після цього чоботи слід змастити ще й взуттєвим кремом. Проте є одне застереження: взимку користуватися треба кремами на восковій основі, а не на спиртовій. Коли взуття увібрало крем, слід протерти його вовняною ганчіркою. Цим ви забезпечуєте гарний вигляд і довговічність.
"Потрібно, щоб розчищали дороги, – каже взуттєвик Валерій Григорович з майстерні, що на вулиці Полєтаєва. – Менше снігу, менше солі – менше й шкоди для взуття. Все пов’язано. А найкращий спосіб зберегти своє взуття – доглядати за ним". (Г. Скрипник)