Весняна повінь на Буковині малоймовірна

Чутки про те, що повінь навесні 2010 року може бути однією з найсильніших в Україні за останні 10 років, налякали людей. Але буковинські науковці заспокоюють: в області ймовірність повені наразі невисока. Загрозу може становити різке потепління, яке призводить до інтенсивного танення снігу. А ось лякати повинні вирубування лісів та забруднення рік. Саме це і призводить до сильних повеней.
Про загрозу весняної повені на Буковині та її причини ми розпитали доцента кафедри фізичної географії та раціонального природокористування ЧНУ імені Юрія Федьковича Ольгу КИНАЛЬ.

– Якою є загроза повені навесні?

– Для Чернівців середня багаторічна сума опадів для січня становить приблизно 30 мм, а цього року січневий шар опадів (за даними метеостанції ЧНУ) сягнув 65 мм – приблизно вдвічі більше норми. Однак ситуація не є катастрофічною.
Загрозу може становити раптове чи очікуване потепління, що призводить до активного танення снігу. Талі води швидко наповнюють стоки, русла, яри, будь-які заглибини – тоді виникає загроза затоплення прибережних зон. Якщо весняна повінь не буде ускладнена дощами, катастрофічний підйом води малоймовірний. Середньодобова температура повітря, властива помірному клімату, не викликає раптове сходження снігу впродовж березня. Якщо весна буде ранньою і активною, а у лютому кількість опадів не перевищить норми, ми будемо спостерігати звичайний весняний підйом рівня води. Тому немає потреби зайвий раз панікувати. Потрібно уважно стежити за інформацією гідрометеослужби і довіряти їй.

– Надзвичайно важливим є попередження повені. Що для цього роблять в області?

– В області діють державні метеостанції (у Чернівцях, Селятині та Новодністровську) та низка гідрометеопостів, де цілодобово спостерігають за станом атмосфери та водних об’єктів. Зокрема спостерігають і за кількістю опадів, висотою снігового покриву, розраховують запаси води, величину стоку тощо. Знаючи це та особливості рельєфу території, перепад висот на шляху води, можна прорахувати швидкість добігання води. Так можна передбачити ймовірність затоплення окремих територій. Чим більше пунктів спостереження, тим точніші прогнози. На жаль, у нашій області таких пунктів недостатньо. Наприклад, на Прут-Сіретському межиріччі немає жодної метеостанції. Варто говорити й про інші чинники, що викликають погані наслідки під час повеней…

– Тобто про вирубування лісів?

– Так, про неконтрольоване вирубування лісів у гірських районах. Адже на безлісих схилах поверхневий стік набагато більший, ніж на лісистих. Корінь зрілого дерева утримує до тонни води на схилі, забезпечуючи її повільне стікання. Знищення лісів в десятки разів скорочує час добігання дощових чи талих вод до основних водних артерій. У стільки ж разів збільшується і небезпека катастрофічних явищ. Окрім інтенсивності опадів, дуже важливо, яким чином вони розподілені по поверхні. Іноді короткочасна злива над обмеженою площею може накоїти більше лиха, ніж затяжний дощ над територією в сотні квадратних кілометрів.

– Що ще збільшує загрозу стихійного лиха?

– Важливий момент – стан русел річок (насамперед малі річки, русла тимчасових водотоків тощо). Якщо вони захаращені побутовим сміттям, відходами лісової промисловості, загроза затоплення зростає. А коли йде велика хвиля води, вона забирає із собою увесь непотріб, стовбури дерев, намул, дрібне каміння. Ось тоді люди із жахом спостерігають, як руйнуються мости, укріплення берегів… А на схилах без рослин водний потік часто перетворюється на селевий. Це також дуже небезпечно. На жаль, з часом наслідки катастрофічних явищ забуваються, люди починають забудовувати (часто за дозволами місцевих чиновників) зони водного ризику – заплави, низькі річкові тераси. А їх колись затоплювало – раз на 25, 50, 100 чи й більше років.
Валерія ЧОРНЕЙ

Думка синоптика

Наталія ІВАНОВА,
завідувач сектору гідрології Чернівецького центру з гідрометеорології:
– Говорити про повінь ще рано. Адже найближчим часом буде утримуватися зимовий режим погоди. Сніговий покрив збільшуватиметься, і відбуватиметься подальше промерзання грунту. Щодо рівномірності покриву, то в середньому норма не перевищена. На рівнинній місцевості середня висота – 25-70 см, у передгір’ї – 10-20 см, у високогір’ї – до 56 см. Максимальна зафіксована висота снігу – 140 см.
Зараз рівень води в річках низький. Якщо сніг танутиме нормально, можливе незначне розширення річок в певних місцях до 1-1,5 метра. Якщо ж потепління буде різким та інтенсивним, річки можуть вийти з берегів і підтопити прибережні ділянки. Ймовірність повені зростає, якщо потепління супроводжуватиметься дощами.
Детальнішу інформацію Чернівецький центр з гідрометеорології матиме 22 лютого. А наразі ми попереджаємо про необхідність перевірки стану малих водосховищ тощо. (О. Буліч)