Селяни тікають до міста

Буковинці покидають села, кількість охочих жити в місті зростає. Такі дані Головного управління статистики в Чернівецькій області.

У січні-листопаді минулого року міських мешканців на Буковині за рахунок міграції побільшало на 1742 особи. Більшість міських новоселів – приїжджі із сіл.

Жителів сільської місцевості за цей самий період за рахунок міграції поменшало на 966 осіб. Найбільше людей виїхало із сіл Вижницького, Заставнівського та Новоселицького районів (більш ніж по 300 селян із кожного). Побільшало населення за рахунок міграції тільки в Глибоцькому (на 128 осіб), Кіцманському (68) та Сторожинецькому (19) районах, а також у Чернівцях та Новодністровську.
Загалом на початок грудня в області проживало 904,4 тис. осіб, з них 379 тисяч мешкало в містах, а 525,4 тис. осіб – у сільській місцевості.

Виїжджають селяни не від доброго життя
– Звісно, це не від доброго життя, – каже Дмитро ВАКАРЮК, голова Новоселицької РДА. – У нас люди не їдуть до інших областей чи міст України, а їдуть за кордон. Більшість – на роботу, а дехто й на постійне місце проживання. Виїжджають здебільшого жінки репродуктивного віку, які б іще могли вдома працювати й народжувати дітей. Дехто виходить заміж за кордоном. Це пояснюється дуже просто – хто рік-два побув за кордоном, подивився на їхній рівень життя, побутові умови, – той більше не повернеться.

Щоби не виїжджали люди, потрібно створити тут робочі місця. Нехай навіть із зарплатою, яка значно нижча, ніж в Іспанії чи Італії. Але люди, знаючи, що мають стабільний дохід, не покидатимуть дітей, старих батьків і не будуть їхати за дев’ять світів заробляти.

Головне – щоби запрацювала справді ринкова економіка, щоб не було штучного її регулювання. Тоді ринок сам поставить усе на свої місця: відчуватиметься нестача робочої сили – відповідно роботодавці підвищуватимуть зарплати – і, як наслідок, у людей буде стимул працювати на батьківщині.

За словами Д. Вакарюка, кількість мігрантів у різних селах району залежить не лише від того, наскільки там важко знайти роботу, а й від традиційних устоїв: "Де люди більш прив’язані до особистого селянського господарства, де міцніші сімейні цінності, звідти менше виїжджають на заробітки. Є окремі населені пункти (Довжок, Малинівка, Берестя), де заробітчанство стало настільки масовим, що відбувається ланцюгова реакція: селяни, які раніше виїхали й уже трохи облаштувалися за кордоном, тягнуть родичів, знайомих, допомагають їм із виїздом. А, скажімо, у Подвірному, Топорівцях дуже мало людей на заробітках. Там люди більш підприємливі. У самій Новоселиці ситуація досить стабільна – одні їдуть, інші повертаються. Тут ще є можливість знайти роботу й прогодувати сім’ю".

Наслідки масових виїздів за кордон, за словами голови РДА, – глобальні: починаючи від того, що немічним старим людям нікому допомогти, доки їхні діти прислуговують закордонним пенсіонерам, – і закінчуючи проблемами бездоглядних дітей.

Молодь залишається завдяки дешевим кредитам і дитсадкам
У Глибоцькому районі, де приріст сільського населення найбільший, кажуть, що завдячують цим багатьом факторам. За словами Петра ПАНЧУКА, голови Глибоцької РДА, охочих жити в селах району побільшало з таких причин:

 Чимало багатодітних сімей покращили житлові умови або отримали нове житло (16 сім’ям пощастило завдяки програмі Президента "Зігрій любов’ю дитину", ще три багатодітні родини отримали квартири півтора тижня тому в рамках антикризової програми уряду).

 Влада району сприяє охочим взяти кредит за обласною програмою "Власний дім" (пільгові позики під низький відсоток – жителі сіл отримують до 50 тисяч гривень на добудову житла й до 100 тисяч гривень на нове будівництво).

 Близькість до кордону, яка дає змогу розвивати бізнес, підтримувати особисті контакти.

 Близькість до Чернівців – відчутно зростає кількість населення в Чагрі та інших приміських селах.

 У районі є інвестори, які обробляють землю й дають можливість заробити на сільськогосподарських роботах селянам.

 Повертаються заробітчани. Є випадки, коли селяни, які багато років працювали в Європі й нарешті добудували будинки в рідних селах, оселяються вдома. Також з 2007-2008 років припинилися масові виїзди на роботу до Москви працівників будівельних професій – для них знайшлася добре оплачувана робота в області.

 Деякі села розвинули власну спеціалізацію в малому бізнесі, скажімо, Волока – на виробництві весільних суконь, Молодія – на штучних квітах.

 Покращилося медичне обслуговування в центральній райлікарні. У пологовому відділенні умови стали не гірші, ніж у місті. Якщо раніше породіллі з району їхали народжувати до Чернівців, то тепер їдуть до райцентру. При цьому в районі значно скоротилися показники дитячої смертності.

 Покращилися умови в дитсадках, створено додаткові групи. Якщо раніше садочки відвідувало 15% дітей, то зараз – 45%. Батьки мають, де залишити дитину й можуть заробляти гроші. Раніше ж нерідко сім’ї прописувалися в місті лише для того, щоб отримати право записати дитину до дитсадка в Чернівцях.

– На приріст населення району впливає й збільшення народжуваності, і те, що люди повертаються із заробітків, і ще дуже багато чинників, – каже голова Глибоцької РДА. – Щоби люди не покидали села, потрібна відповідна державна політика. Треба створювати робочі місця, підвищувати зарплату. Якби тут можна було заробити 500-600 доларів на місяць, хто б їхав у Європу за 800 доларами? 
Надія МАКУШИНСЬКА

коментар
Зворотного руху не буде
– Можливості соціальні й економічні в селі значно менші, ніж у місті, – каже Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції й розвитку. – Тому зворотного руху не буде. Заохотити людей до життя в селі можна двома шляхами.
1. Якщо держава надаватиме селу різноманітні пільги й фінансування.
2. Якщо селяни самі навчаться об’єднуватися, щоби конкурувати з великими сільгоспвиробниками. У селах повинні створюватися кооперативи – фінансові, заготівельні, збутові, з обробітку землі.
За кілька десятків років, за словами Я. Кирпушка, нинішні сільські поселення Буковини виглядатимуть зовсім інакше:
– Звільниться земля. Створюватиметься більше природних парків. Також на вільних територіях заможні люди скуповуватимуть землю під дачі, вілли. У мальовничих районах передгір’я, берегів Дністра буде така собі європейська Флорида – покинута корінними мешканцями й зайнята багатими пенсіонерами Європи й України територія. Вільних від обробітку земель в області буде дедалі більше. Адже через рельєф у нас важко створити великі товарні виробництва – для них потрібно по кілька тисяч гектарів сільгоспугідь.
На ринок землі прийдуть люди із грішми. Коли відмінять мораторій на продаж земель, у нас буде нормальний спекулятивний ринок, і за кілька років земельні наділи селян знайдуть нових власників.