У місті для приватизації залишилися підвали та цоколів

За 17 років у Чернівцях приватизували майже всі комунальні приміщення з тих, які можна було. Теперішнім покупцям місто пропонує переважно підвали та напівпідвали. Серед 17 об’єктів, які затвердили на приватизацію цьогоріч, серйозний один – Палац кіно на вулиці
О. Кобилянської.

– Об’єктів на першому поверсі в центрі міста, які би могли зацікавити покупців, майже не залишилося, – підтверджує Людмила ВОЛКОВА, перший заступник директора, начальник управління обліку, використання та приватизації майна департаменту економіки міськради. – Загалом приміщення є, але вони перебувають в орендному користуванні бюджетних, громадських, політичних організацій. І приватизації не підлягають.

Надходження до міського бюджету від приватизації торік були найменшими за останні п’ять років – 5,6 мільйона гривень. Наприклад, 2006-го – 72,2 мільйона гривень, 2007-го – 49, 2008-го – 28,9 мільйона… Без­умовно, фінансово-економічна криза суттєво вдарила по платоспроможності потенційних покупців, але й комунальні об’єкти на продаж вичерпалися.

Тепер триватиме перерозподіл приміщень між комерційними структурами (на місце неефективних приходитимуть ефективні власники), а місто шукатиме інше серйозне джерело для наповнення бюджету.

Місто отримало майже 230 мільйонів гривень
За 17 років приватизації у Чернівцях купили 1523 об’єкти комунальної власності. Чернівці отримали до бюджету 229,7 мільйона гривень та 42,4 мільйона ПДВ сплатили до державного бюджету.

Як пригадує Людмила Волкова, спочатку відбувалася приватизація підприємств громадського харчування, торгівлі, побуту. Їм першочергово давали право на приватизацію, щоби зберегти трудові колективи. "На практиці багато з цих підприємств не вижили. Володіти хотілося, а досвіду керувати цим ще не було, – зауважує Л. Волкова. – Хоча жодне приміщення не залишилося занедбаним".

На перших етапах приватизації об’єкти продавали за ціною, що розраховувалася від його залишкової вартості за чітко встановленою формулою. 1995 року запровадили продаж за експертною оцінкою. Експерта обирають на конкурсних засадах, а його оцінку перевіряє інший експерт.

Пік приватизації – 2005-2007 роки, потім почався спад
Пік приватизації у Чернівцях припав на 2005-2007 роки: і за кількістю придбаних об’єктів, і за надходженням коштів до бюджету. За цей час було відчужено 516 об’єктів, а до міського бюджету надійшла найбільша частина коштів – 156,5 мільйона гривень.

– Фактично 2006 року ми отримали таку суму коштів (72 мільйони гривень), як за всі попередні 13 років (74 мільйони), – зауважує Людмила Волкова. – А далі почався спад.

Нині більшість приміщень, які продає місто, підвальні й напівпідвальні. Перших поверхів дуже мало. Середня вартість квадратного метра на першому поверсі (без урахування ПДВ) – 5800 гривень, цокольні приміщення – 2000-2500 гривень, підвальні – 1800. Вартість може коливатися залежно від стану приміщення та від району, в якому воно розташовано.

Дуже рідко, але трапляється, що орендарі не погоджуються з оцінками експертів, вважаючи вартість зависокою. "А торік економічна й фінансова ситуація відчутно вдарила по покупцях: банки не давали кредити, малі прибутки, великі відсотки за вже виданими кредитами, – говорить Л.Волкова. – Це завадило купити багато об’єктів. Планувалося приватизувати 43 об’єкти, а продали лише 25".

Є об’єкти, які приватизовувати не можна, вони залишатимуться у власності міста. Такий перелік містить орієнтовно 330 об’єктів, зокрема там розташовані школи, дитячі садочки, лікарні тощо. Нині в оренді залишаються 1024 приміщення, більшість із них не підлягають приватизації. Багато з них орендують бюджетні та громадські організації, політичні партії. 
Марина Карасьова

Погляд

Володимир ПУЛИНЕЦЬ, заступник директора департаменту економіки міськради, депутат міськради:
– На мою думку, об’єкти комунальної власності потрібно приватизовувати максимально, окрім, звісно, соціально значимих – шкіл, лікарень тощо. Але всі комерційні об’єкти мають бути приватизовані. На жаль, ми вже багато років чекаємо від Верховної Ради ухвалення закону про оподаткування нерухомості. Щойно введуть такий податок, будемо наповнювати бюджет міста за його рахунок.

Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:
– Після того, як не залишиться об’єктів для приватизації, почнеться перерозподіл приміщень. І це не закінчиться ніколи. Не зможе власник, який приватизував приміщення, використовувати його ефективно, прийде людина, яка зможе це зробити. Комерційний об’єкт не може не приносити прибутку. 

Володимир ПРОНІН, голова комісії з питань економіки, бюджету та фінансів міської ради:
– Від 1993 до 2003 років у місті приватизовували небагато об’єктів, це робили досить обережно. І коли інші міста в ті часи все продали за копійки, Чернівці змогли отримати основні надходження від приватизації, коли ринок нерухомості був на підйомі. Отримані кошти не проїдалися, вони йшли до бюджету розвитку міста, тобто на дороги, водоканал тощо. Але все колись закінчується. Приватизація продовжуватиметься, але якщо раніше надходження від продажу приміщень становили 75-80% бюджету розвитку міста, то тепер буде вдесятеро менше. Замінити приватизацію об’єктів комунальної власності можуть земельні ділянки. Крім того, податок на нерухомість, який ніяк не ухвалить Верховна Рада, може стати важливим джерелом доходу.

Найдорожчі приміщення, які продали з аукціону
Вул. Стасюка, 28. Продали 2006 року. Приміщення на першому поверсі житлового будинку. Вартість квадратного метра – 6,5 тисячі гривень (без ПДВ, тобто 20%, які ідуть у державний бюджет).

Вул. Головна, 65. Продали 2007 року. Приміщення було без водопостачання та каналізації, але вартість квадратного метра сягнула рекордної суми – 21900 гривень. За 126 квадратів переможець аукціону заплатив 2,756 мільйона гривень (без ПДВ).

Проспект Незалежності, 56. Продали 2009 року. Приміщення перукарні. Вартість квадратного метра – 7200 гривень (без ПДВ). 

Скандальний об’єкт
Вул. Червоноармійська, 4. У грудні 2006 року департамент економіки включив приміщення до переліку об’єктів, які підлягали продажу через аукціон. І з 2007 року почалися судові справи. Як розповідає Людмила Волкова, їх було багато, дійшли до вищого господарського суду. Орендар об’єкту – підприємство "Буковинаінтур" – опротестовував спосіб приватизації, оскільки вважав, що виконав невід’ємні поліпшення приміщення і має право на прямий викуп.

Минулого року орендар звернувся до міської ради з пропозицією укласти мирову угоду. Депутати на сесії ухвалили рішення припинити судову тяганину. Приміщення продали "Буковинаінтур" за 11,9 мільйона гривень з урахуванням ПДВ. 

На Кобилянській продали дві третини приміщень
За роки приватизації дві третини комунальних об’єктів, які розташовані на вулиці О. Кобилянської, продали приватним структурам. Приблизно 90 були відчужені, а 50 перебувають в орендному користуванні. Це нотаріальні контори, книжкові магазини, офісні приміщення різних організацій тощо.

Найяскравіший об’єкт із переліку приватизації на 2010 рік, який затвердили депутати міської ради, розташовано саме на Панській вулиці. Палац кіно дозволили викупити ТОВ "Сіті фільм".

Фірма уклала договір довгострокової оренди на це приміщення 2002 року. Згодом отримала дозвіл на проведення невід’ємних поліпшень.

– Як підприємство, що орендує це приміщення, ми зробили всі невід’ємні поліпшення, які дають право на викуп, – розповідає Василь ЗАБРОДСЬКИЙ, директор "Сіті фільм", депутат міської ради. – Раніше у нас не було необхідності викуповувати приміщення. Але місто вже не має що продавати. Я як депутат міської ради знаю, які борги в міста, наприклад, за підготовку Чернівців до 600-річчя. Якщо експертна оцінка влаштує, будемо викуповувати приміщення. Якщо виявиться зависокою – продовжимо орендувати. Експерти вважають, що таке приміщення може коштувати приблизно два мільйони гривень.

Василь Забродський пригадує, коли брали це приміщення в оренду, конкурсу не було. Ніхто його не хотів. Тоді приміщення перебувало в жахливо занедбаному стані. У ремонт підприємство "Сіті фільм" вклало 1,2 мільйона гривень. Причому у невід’ємні поліпшення зарахували значно меншу суму. "Балансова вартість багатьох комунальних приміщень просто копійчана. У деяких достатньо замінити двері – і це вважатиметься невід’ємним поліпшенням", – пояснює пан Забродський.

Палац кіно дозволили викупити за умови збереження профілю. "У будь-якому разі в цьому приміщенні буде кінотеатр. І все, що пишуть в Інтернеті про те, що тут з’явиться щось інше, – повна дурня", – підсумовує В. Забродський.

Будівля на вул. О.Кобилянської, 14, – пам’ятка архітектури місцевого значення. За законом, вона може перебувати в державній, комунальній, а також у приватній власності за умови укладання охоронного договору. Тобто будь-яке перепланування – зовнішнє чи внутрішнє – не можливе без погодження відділу з питань охорони культурної спадщини.

– Є певна засторога щодо приватизації пам’яток архітектури, – вважає Олена ПУШКОВА, начальник відділу з питань охорони культурної спадщини. – Проте у нас не вистачає коштів на утримання всіх споруд. Нині маємо тільки борги. Тому просимо власників і орендарів допомагати утримувати ці приміщення. Тільки так і можемо підтримувати пам’ятки.