Паркур (так називається цей вид спорту, – ред.) – захоплення цікаве, але небезпечне. Потрібно багато стрибати, долати перешкоди у вигляді дахів, стін, дерев, а це загрожує падіннями. Але деяких екстремалів не лякає нічого. Наприклад, 16-річного Андрія КРАЙКОВСЬКОГО.

– Та я не один такий, – каже дев’ятикласник. – У місті паркуром займаються 50-60 хлопців. Дівчат немає жодної – вони хіба що морально нас підтримують. Серед тих, хто захоплюється паркуром, – переважно хлопці, які займаються брейкдансом, катаються на скейтах, байках. Паркуром захопився два роки тому. Спочатку було трохи боязко, але я ще катаюся на ВМХ, а після нього вже нічого не страшно. Паркур мене приваблює адреналіном. Це цікавіше, ніж тинятися вулицями і пити пиво. Чернівецькі трейсери (ті, хто займається паркуром, – ред.) діляться на кілька команд – старші і молодші. Я ще належу до молодших. До моєї команди входить п’ятеро хлопців. Тренуємося на дитячих майданчиках, будовах, закинутих помешканнях. Іноді молоді мами, які сидять на дитячих майданчиках, роблять нам зауваження, мовляв, хлопці, що ви виробляєте. Але ми чемно відповідаємо, що нічого не ламаємо і нікому не заважаємо.

– Стати трейсером неважко, – переконаний Андрій. – Я сам вивчив стрибки за місяць. Головне – не боятися і стрибати. Можна попросити допомоги у професіоналів. Початківцям краще не надриватися і стрибати обережно. Руки і ноги мають бути сильними, щоб утримувати рівновагу. Інакше впадете. Для заняття паркуром підійде легке взуття з пласкою підошвою, найкраще – кросівки. Одяг – вільний.

У Андрія вже є послідовники – 11-річний Максим ІВАНЧУК.
– Я займаюся паркуром вже сім місяців, – хвалиться хлопець. – Побачив, як тренуються мої друзі, і самому захотілося. Дуже сподобалося! А якось нас на будові застукали охоронці, і ми від них втікали. Одне слово, адреналіну вистачає. 
Галина МАРКІВ

Дізнайся більше
Що таке паркур?
Паркур (франц. parkour, спотворене від parcours – дистанція, смуга перешкод) – спортивна дисципліна, що передбачає швидке подолання перешкод.
Паркур був заснований у Франції Давідом Беллем і Себастьяном Фука. Поєднує в собі особливу філософію (у житті немає меж, є тільки перешкоди), гімнастику, легку атлетику, бойові мистецтва і білдерінг (лазіння стінами).
Людей, які займаються паркуром, називають трейсерами (від франц. traceur – той, хто прокладає шлях).
Дерева, стіни, дахи – все це підкорюють трейсери.
Основні види стрибків у паркурі: дроп (стрибок з висоти, виконується з місця), спрін (стрибок через будь-яку перешкоду, не торкаючись її), стрибок з ролом (стрибок в довжину з великої висоти, що закінчується ролом), блайнд (варіація спріна, але його особливість в тому, що при поштовху трейсер не бачить точки приземлення), геп (один із видів спріна), акурасі (стрибок на який-небудь невеликий об’єкт).