Охоронець у школі бореться з крадіжками і прогульниками

Дедалі частіше охоронців можна побачити не лише у банках та супермаркетах, а й у навчальних закладах. Їх школам забезпечують державні або приватні охоронні служби. В одних закладах вони озброєні гумовими кийками та балончиками, в інших – раціями, кнопками виклику або просто мобільними телефонами. Вони не мають права застосовувати проти дітей силу. До їхніх обов’язків входить: стежити за порядком у школі, припиняти бійки між учнями, ловити прогульників, фіксувати запізнення на уроки, не впускати до школи сторонніх.
Година охорони коштує майже 20 гривень
Іноді охоронців наймають для підняття престижу школи, в інших випадках це – необхідність.
Як розповів директор чернівецької школи №27 Віктор ТОМЯК, у його закладі без охорони просто не обійтися.
– Школа знаходиться на околиці міста. У ній навчається багато дітей, батьки яких за кордоном, – пояснює Віктор Томяк. – Загалом у нас 1053 учнів, і за ними всіма не вгледиш. Біля школи вештається чимало сторонніх. Тому охоронець нам просто необхідний. Був випадок, коли до приміщення намагалися ввірватися люди напідпитку. Добре, що у нас був охоронець, який натиснув на кнопку виклику – і через кілька хвилин приїхали хлопці у бронежилетах та шоломах і забрали порушників.
Щоправда, нарікає директор, оплата роботи охоронця повністю лежить на батьківських плечах. А це досить дорого – година його роботи коштує 19,5 гривні. За місяць виходить майже дві з половиною тисячі гривень.
Завдяки камерам знайшли порушників
і вкрадений телефон
А ось у гімназії №7 є не лише охоронець, а й камери відеоспостереження. Вони розташовані в основних приміщеннях школи (їдальні, коридорах, а також на вулиці), тож можна стежити практично за всіма учнями і тим, що відбувається у школі. Монітор знаходиться у кабінеті директора школи Світлани РУДЬКО.
– Відеокамери ми встановили два роки тому, – розповідає директор. – Завдяки камерам ми можемо стежити за поведінкою учнів і навіть вчителів. Одного разу завдяки відеоспостереженню ми допомогли правоохоронцям розкрити справу щодо викрадення мобільного телефону нашого учня. Якісь люди намагалися на вулиці відібрати телефон у хлопця. На галас вийшов охоронець, і порушники забігли до школи та закинули телефон під батарею. Відеокамера усе це зафіксувала, тож ми переписали відзнятий матеріал на диск і віддали правоохоронцям. Відшукали і телефон, і тих людей.
– Іншого разу ми виявили, що наш сторож нечистий на руку, – продовжує Світлана Георгіївна. – Відеокамера зафіксувала, як він після уроків увійшов до відчиненого класу з порожніми руками, а звідти вийшов з пакетом. Після цього ми запропонували йому принести вкрадене і відразу написати заяву на звільнення. Звісно, відеокамери також оплачують батьки учнів. Скажу, що це дороге задоволення.
Також у гімназії є охоронець – працівник Державної служби охорони Сергій ЦЕРА.
– Працюю у школі щодня, окрім вихідних, із 8.30 до 15.00, – розповідає Сергій Васильович. – Серед моїх обов’язків – слідкувати, щоб діти на перервах не билися, не прогулювали уроки і щоб у школі не було сторонніх. Якщо учень запізнився на урок, беру в нього щоденник і відношу до учительської. У моєму розпорядженні – тривожна кнопка, сльозогінний балончик та гумовий кийок. Але я не маю права застосовувати балончик та кийок проти учнів. Вони – лише у випадку нападу на школу.
А ось у ліцеї №2 до обов’язків охоронця також входить стежити за тим, щоби ніхто з учнів не виходив на вулицю аж до закінчення усіх уроків.
– Ми змушені так обмежувати школярів, бо трапляється, що вони йдуть начебто подихати свіжим повітрям і не повертаються, тобто прогулюють, – пояснює директор ліцею Андрій СІГІТОВ. – Крім того, до учениць старших класів часто навідуються кавалери. Або перехожі просто з вулиці заходять до шкільної вбиральні. І можуть щось поцупити. Так, якось у нас зник принтер, який і досі не знайшли. Тож наш охоронець стежить за тим, щоб до ліцею не проникали сторонні люди. Наш охоронець отримує 2300 гривень на місяць. Ці гроші здають батьки учнів.
Є й навчальні заклади, у яких немає охоронця.
– Охорону нам замінюють чергові учні, черговий адміністратор та сторож, який ночує у школі, а у вихідні знаходиться тут цілодобово, – пояснює заступник директора з навчально-виховної роботи гімназії №3 Марія ПАВЛЮК. – Щоб до школи навідувалося менше сторонніх, після початку занять зачиняємо центральний вхід. Але все-таки ми плануємо встановити відеокамери – більше для того, щоб дисциплінувати учнів. Тепер усе залежить, чи погодяться на це батьки – адже саме їм доведеться платити.
– Інколи охоронець, можливо, і потрібен задля безпеки школярів, – каже заступник начальника міського управління освіти Людмила СІРКО. – Але це досить дорого, і на це немає фінансування.
Галина МАРКІВ