Про зелений туризм на Путильщині кажуть: "На щастя, тут туризм ще не розвинутий, і можна відчути справжні гори і сільську атмосферу". І у райцентрі, і в окремих гірських селах є невеличкі приватні садиби. Тут туристам пропонують гуцульські будиночки та екологічно чисту їжу. Зазвичай будинки розраховано на п’ять-шість сімей.
Такі садиби зажили популярності серед іноземців та сімей із великих міст. Також помешкання у горах здобули неабияку популярність серед автотуристів, які на власному автомобілі подорожують мальовничими селами країни.
У моді – походи
до старих церков
Військовий у відставці Олександр ІЛЬЧУК живе в Путилі і займається зеленим туризмом з 2003 року. Спочатку господар пропонував туристам кімнати у власному будинку, а з часом збудував для туристів окрему гуцульську оселю на чотири кімнати. Олександр Леонтійович про туристів каже: "Хочуть заплатити мінімально, а оздоровитися максимально".
– Наш будинок розташовано за двісті метрів від садиби Юрія Федьковича, – каже Олександр Леонтійович. – Дуже цікавлять відпочивальників і старі церкви. Гадаю, варто розробити екскурсії старими церквами Путильщини. Серед класичних походів – прогулянки лісом. У наших краях є невідомий високий водоспад Водограй. Дорогу до нього покажуть місцеві мешканці.
Серед розваг є волейбольний, тенісний майданчики, риболовля. Взимку пропоную лижі та дошки для сноуборду. Коли є гарний сніг, туристи хочуть підйомників, але при цьому не вміють кататися. Я пропоную їм нашу місцеву невеличку трасу. Також для оздоровлення маємо спеціальне масажне ліжко.
Олександр Леонтійович не пропонує туристам харчування. Річ у тому, що в Путилі є чимало сімейних ресторанчиків, у яких готують домашню гуцульську їжу.
– Подобається відпочивальникам і те, що у місті є пекарня. У ній збудовано гуцульську піч для випічки хліба на дровах. Через кожні півтори години можна придбати свіжий хліб.
Усе вже вигадала природа
Дуже популярною Путильщина стала серед тих, хто подорожує селами на власному авто. На спеціальних сайтах автотуристи перекидають одне одному корисні адреси. Вони наголошують: "Розкручені туристичні бази нас не цікавлять – ми хочемо відчути справжнє село, з його неповторним колоритом". А газди з посмішкою відповідають: "Ну то радійте, що у нас навколо спокій та село, як у стрічках Івана Миколайчука…"
Подалі від районного центру кожне село має свої родзинки. Так, у селі Підзахаричі пропонують гуслянку. Село здавна відоме тим, що газди у гарчиках (бондарській посудині) виготовляли найкращу в Україні гуслянку.
– У чому секрет? – перепитує кореспондента "МБ" мешканка Підзахаричів Тетяна ПЕТРАЩУК. – Наші корови пасуться на високогірних полонинах і споживають цілющі трави. Також пропонуємо і мед. Його виготовляють у травні. Також вдома вирощуємо ехінацею.
Валерія ЧОРНЕЙ
