Студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ Юрій ХОРУНЖИЙ та Вікторія АРХИПЕНКО нещодавно побували у Польщі, Чехії та Австрії. Вони розповіли про цікавинки, які побачили під час подорожі.
У Польщі вигідно оновлювати
свій гардероб
– Коли дісталися Перемишля, очікуючи потяг, вдалося кілька годин погуляти містом, – згадує Юрій Хорунжий. – Перше, що нас вразило, – на одній із вулиць зустріли чоловіка, який виконував українську пісню про рушник! Нам було так приємно! Потім ми потягом поїхали до Кракова. Поселилися там у хостелі (тобто гуртожитку). За ніч заплатили 12 євро за двох. Це вийшло значно дешевше, ніж проживання у готелі. Взагалі, подорожуючи Європою, краще за все зупинятися у хостелах. Тут є все необхідне, можна прийняти душ, а головне – це дешево. В одній кімнаті з нами жило 12 осіб з Іспанії, Бразилії, Африки.
– Опівночі ми вийшли гуляти Краковом, – продовжує Вікторія. – Ми купили найдешевше польське вино, сіли біля Вісли і милувалися нічним містом. Побували ми і в "Галереї Краківській" – великому торговому центрі. Якраз потрапили на розпродаж. Провели там кілька годин і все одно усе не обійшли. Лише півтори години потрібно, щоб обійти половину поверху. А їх там аж три. До речі, у Польщі вигідно оновлювати свій гардероб. Коли діють знижки, деякі речі продають за безцінь. Якісні футболки коштують 10-20 злотих.
У Кракові багато будинків у готичному стилі. Вулички вузенькі, вимощені бруківкою. Майже увесь центр пішохідний. Багато фешенебельних андеграундних кав’ярень, яких бракує нашим Чернівцям. Ми саме потрапили на фестиваль анімації, на розташованих просто на вулиці екранах можна було дивитися мультики.
– А заодно їсти кебаб, – додає Юрій. – Загалом Польща – це країна кебабів. Кебаб схожий на шаурму. Їх продають у Польщі на кожному кроці, як у нас хот-доги. Коштує кебаб десять злотих. Також у Польщі популярне морозиво.
У магазинах Праги часто чути
українську мову
Далі Юрій та Віка поїхали до столиці Чехії Праги.
– Наша група замовила бус, тож ми змушені були їхати з ними, – каже Юрій. – А ось якби ми подорожували потягом, вийшло би значно дешевше. Та й пейзажі можна би було розгледіти. Водій буса виявився дуже кумедним. Він, очевидно, не знав дороги до Праги. І, як виявилося, не знав він і дороги звідти, бо ми дві години кружляли містом.
– З усіх міст Прага мені сподобалася найбільше, – каже Віка. – Тут почуваєшся як вдома. І скрізь – море сувенірів! Юра колекціонує кухлі, а я – сережки, тож тут ми добряче поповнили колекції. Сувеніри найрізноманітніші: залізні розфарбовані кухлі, друшляки, навіть нічні горщики! І все це не надто дорого: наприклад, кухоль коштує п’ять євро.
Часто у празьких магазинах ми чули від продавців українську мову, адже там багато наших заробітчан. У центрі міста натрапили на фруктовий ринок. Наприкінці дня там просто шалений розпродаж! Ціни падають просто на очах: купуєш кілограм яблук за 20 крон, через п’ять хвилин вони вже по 15 крон, потім – 10...
– Я дуже мріяв побувати у Відні, тому віддав на подорож до нього останні гроші, – розповідає Юрій. – Відень мені видався схожим на Чернівці. Деякі будинки точно такі самі.
– Впадало в очі те, що усі будівлі тут білі, – додає Віка. – Навіть почорнілі від старості готичні будинки реставрують і фарбують білою фарбою. Тоді як у Чернівцях усе майорить кольорами. Ми довго не могли знайти центр і блукали різними вуличками. Так натрапили на магазин, у якому всі речі були по одному євро. Тут знайшли чимало гарних речей. Наприклад, я придбала книжку про Відень та настінну тарілку для сестри – вона їх колекціонує. Потім ми бачили чимало сувенірних магазинів, але у них усе було якесь одноманітне і нецікаве.
Загалом ми мандрували два тижні. Витратили 600 євро на двох. Після повернення ще більше полюбили українську кухню. Бо у Польщі вся їжа на один смак. Тож перше, що ми зробили, – це пішли до "Пузатої хати", замовили борщ, вареники, сирники.
– Усі гадають, що подорожувати Європою – це дуже дорого. Але якщо знати, як правильно подорожувати, то можна зекономити чимало грошей, – пояснює Юрій.
Галина МАРКІВ
Поради тим, хто хоче подорожувати
Краще зупинятися у хостелі, а не у готелі.
Перед тим, як їхати, варто вдома підготувати карту міста з місцями, куди можна піти. Бо на місці карти коштують не менше 10 євро. Хоч є туристичні центри, де можна безкоштовно взяти карту і брошурки з порадами.
Дешевше подорожувати потягом, аніж замовляти бус.
Не варто користуватися фірмами, які оформлюють візи, – ви лише витратите зайві гроші.
Усі європейські компанії перевізників мають свої сайти з он-лайн-розкладами. Там іноді можна придбати квитки дешевше, ніж у касі.
У мандрівку беріть із собою лише зручний одяг, взуття легке, зручне, без підборів.
