Серед вакансій роботодавців небагато пропозицій для випускників вищих навчальних закладів. Більшість вакансій – для робітничих спеціальностей. Причому попит на них зростає.
– Вакансії на ці спеціальності є постійно, – стверджують у міському центрі зайнятості. – Наприклад, зараз є 30 вакансій для операторів швацького устаткування на підприємство "Арніка". А 15 швачок потрібні у "Трембіту". Також завжди є потреба у продавцях.
На електромонтерів
в училищі конкурс
– Найбільше вступників прагнуть здобути професії електромеханіків, електромонтерів, секретарів, – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії вищого професійного училища радіоелектроніки Тамара МАШКОВА. – У нас навіть конкурс на
електромонтерів. Уже набрали дві групи вступників – майже 50 осіб. Конкурс відбувається за середнім балом атестата, а також за результатами іспиту (електромонтери, наприклад, складають іспит із розділу "електрика").
Найбільше грошей після закінчення навчання, за словами Т. Машкової, можуть заробити електромеханіки та електромонтери. Адже електромеханік, навіть якщо не має роботи, відремонтує сусідові телевізор – і вже має копійку. Дехто знаходить роботу на заводі й отримує зарплатню дві тисячі гривень.
– Багато студентів навчаються у нас, а заочно ще вчаться у вузі. Це допомагає їм отримати кращу роботу після закінчення навчання. На жаль, учнів після дев’ятого класу (майбутніх слюсарів, токарів) до нас приходить дуже мало, цього року недобір., – каже фахівець училища радіоелектроніки.
– Конкурс на штукатура, облицювальника-плиточника в нас досить великий – 2,5 особи на місце, – розповідає заступник директора з навчально-виробничої роботи училища №5 Наталя ХАРЮК. – Адже облицювальники-плиточники мають дуже непоганий заробіток: за метр квадратний викладеної плитки вони отримують 10 доларів, а за день зазвичай викладають щонайменше три-чотири метри квадратні плитки і заробляють 30-40 доларів. А, наприклад, столяр ці гроші заробляє за тиждень. Хоча і для них є робота. Зараз на будівництві потребують кваліфікованих працівників. Є такі учні, які мають вищу освіту і йдуть до нас отримувати ще одну робітничу спеціальність, щоби потім мати кращу роботу.
У професійно-технічному училищі №8 навчають на кухарів-кондитерів, офіціантів-барменів, швачок, кравців, кравців-вишивальників.
– Набір у нас майже 100-відсотковий, – стверджує виконувач обов’язків директора училища Роман ЦВІРІНЬКО. – Найбільше зараз потрібні офіціанти-бармени, кухарі-кондитери. Та й для швачок роботи багато, адже у Чернівцях працюють великі швейні підприємства – "Арніка", "Рікка", "Алчер", з якими ми співпрацюємо і де чимало наших випускників знаходять роботу. Також багато наших швачок працюють у селі Волока, що на Глибоччині, – справжньому центрі пошиття весільних суконь. Дехто відкриває власну справу.
Вакансії заповнюють людьми з вулиці
– Швачки нам завжди потрібні, – каже голова правління акціонерного товариства відкритого типу "Трембіта" Стелла СТАНКЕВИЧ. – Адже дуже часто хтось іде в декретну відпустку. Щоби поповнити кадри, набираємо хлопців та дівчат по селах. Тим, хто вміють працювати за швейною машинкою, доручаємо відповідальнішу роботу. Інших вчимо. Вже через місяць нові працівники вміло виконують свою роботу. Адже їм не потрібно повністю шити одяг. Кожен працює лише на певному етапі пошиття одягу.
На жаль, швачок знайти важко. Адже це складна робота, а люди в нас зараз не хочуть тяжко працювати. Навіщо дівчині гнути спину, якщо у неї батьки за кордоном і регулярно висилають гроші?
Щоби ситуація змінилася, потрібно створити блага у своїй державі, а не користуватися чужими в інших країнах. Повинні бути закони, які стимулювали би робітничу працю.
– Нам потрібні столяри, верстатники, майстри виробничих ділянок з обробки дерева та виготовлення меблів, економісти з виробництва, електрики, механіки-теплотехніки, технологи, конструктори, інженери, – перелічує голова правління відкритого акціонерного товариства "Чернівецька меблева фабрика" Василь ФЛЕКЕВЧУК. – Але знайти їх дуже важко, бо спеціалістів цих професій немає, ніхто не хоче працювати. Через нестачу кадрів ми не можемо збільшити обсяг виробництва.
Беремо людей із вулиці, різноробочих. Вони проходять перекваліфікацію і працюють у нас на вакантних посадах.
Щоби збільшити кількість робочих рук, треба відмінити "дармовщину" – субсидії, які виплачують людям. Причому часто платять і тим, хто можуть, але не хочуть працювати. І справді, навіщо працювати, якщо отримуєш субсидію тисячу гривень, а ще можна на базарі поторгувати – ось і маєш ті дві тисячі гривень, які заробив би на заводі чи фабриці. На замітку
Кому пропонують роботу
Найбільш затребуваними робітничими спеціальностями, за даними Чернівецького міського центру зайнятості, є: кухар-кондитер, бармен, офіціант, пекар, продавець продовольчих та непродовольчих товарів, верстатник деревообробних верстатів, столяр, коваль ручного кування, електрогазозварювальник, електрик, електромеханік, електромонтер з обслуговування електроустаткування, машиніст компресорних установок, машиніст холодильних установок, слюсар-електрик із ремонту електроустаткування, слюсар-ремонтник, слюсар-сантехнік, слюсар із ремонту автомобілів, слюсар із контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування, слюсар аварійно-відбудовних робіт, токар, фрезерувальник, муляр, маляр-штукатур, покрівельник, машиніст бульдозера, швачка, оператор швейного устаткування, термообробник швацьких виробів.
Галина МАРКІВ