У багатоповерхівці на вулиці Руській, 275, не лише замінили труби, встановили нові двері з кодовими замками, але й майже щорічно ремонтують під’їзди. А голова місцевого об’єднання співвласників багатоквартирних будинків Георгій Божескуль раз на рік, перед Великоднем, влаштовує суботник для всіх мешканців будинку – підмітають територію, білять дерева, бордюри.
– Важливим є індивідуальний підхід до людей: когось заманити шоколадкою треба, когось бити батогом, – каже голова ОСББ будинку №275 на вулиці Руській Георгій БОЖЕСКУЛЬ. – А щоб у будинку був порядок, керівник повинен бути з того будинку, де живе, й обов’язково господар.
"Тут потрібно постійно психологічно працювати з людьми, ще й цілодобово, – посміхається Георгій Георгійович. – То серед ночі викличуть сімейні чвари вирішувати, то затопило когось. Подружжя навчився примирювати лише однією фразою: "Ранок за ніч мудріший, лягайте спати, завтра полюбитесь". Якщо когось затоплюють, збираю цих людей у себе й запитую, чи хочуть вони відшкодовувати збитки через суд і складати акт, чи розбиратися між собою. І цей спосіб себе виправдовує".
"Боржники по два-три місяці сидять без світла"
– Тільки дисципліна з нашими людьми допомагає – не привчиш, сам будеш страждати, – каже пан Георгій. – Збираю гроші з людей просто. Кажу, дивіться, як у селі господарі витрачають великі гроші, щоби тримати все в порядку. А вам раз на рік 200 гривень шкода. Всі мене підтримують, бо знають, що роблю для них. Щомісяця проводимо загальні збори мешканців будинку. Явка обов’язкова – хоча б одна людина з квартири. У будинку завжди виникають певні питання, які доводиться вирішувати разом. Наприклад, часто були проблеми з каналізацією, а біля будинку був постійний сморід. Почав шукати, хто забиває каналізацію. Відключив під’їзд від води. Збираю людей, кажу – будете тепер без води. Сам ходжу квартирами і перевіряю, чи є відро та пакети для сміття у квартирі. Трапляється, що немає ні того, ні іншого. Вже власників двох квартир на такому впіймав. Вони все зливали в унітаз. Коли чистили каналізацію, інколи й картоплю і яблука там знаходили. Переважно це квартиранти. Люди здають квартири і не попереджають, як користуватися комунікаціями. Та в мене є свої методи боротьби з квартирантами. Якщо ці люди дозволяють собі подібне та якщо немає договору, відключаю світло. Вони ж за мною й бігатимуть. Метод результати дає.
Очолюю кооператив 16 років, вже навчився й змушувати мешканців виплачувати борги з квартплати. Коли бачу боржників, беру наглядову комісію. Йдемо до тих людей й проводимо бесіду, сплатять – добре, ні – відключимо світло. Трапляється, що відключаємо світло двом-трьом квартирам на місяць. Це, як правило, сім’ї алкоголіків. Без світла вони й залишаються протягом двох-трьох місяців. Це хитрі люди. Але
дізнаюся, яку власність вони мають, змушую її продати й сплатити за спожиті комунальні послуги. Пропоную ще один варіант – відпрацювати заборговане. У мене був один випадок, коли людина заборгувала три тисячі гривень. Змусив його побілити всі під’їзди. Порахував виконану роботу за хорошими розцінками й вирахував гроші з боргу. На мене ще ніхто не ображався – всі мешканці вітаються, коли бачать мене.
"Переконав встановити автономне опалення"
– Підключитися до автономного опалення змусило введення двоставкового тарифу на опалення, – продовжує Георгій Божескуль. – Виходить так, що, крім спожитого тепла за лічильником, потрібно ще платити абонплату. Ми ще два роки тому встановили у будинку лічильник на тепло – всі були задоволені, платити вдвічі менше. На автономне опалення люди поступово переходили й самі, бачачи значну економію. У нашому об’єднанні вже 12 квартир мають автономне опалення. Взимку в середньому вони сплачують 50-80 гривень за двокімнатну та 80-100 гривень за трикімнатну квартиру. Газ можна регулювати, як вважаєш за потрібне.
Зібрав людей та запропонував перейти на автономне опалення всім будинком. Власники 20 квартир одразу відмовилися. Не розуміють, для чого це потрібно. Це ж великі гроші! Пояснюю людям, порахуйте – за рік за трикімнатну квартиру приблизно 1000 гривень на місяць йде лише на абонплату, а газ ще за лічильником треба сплачувати, та й ціна на нього постійно зростає. Встановити автономне опалення для двокімнатної квартири вийде 10000-12000 гривень, для трикімнатної – 12000-15000. Ще можна й зекономити. Можна і старі чавунні батареї залишити, і котел купити дешевший. Люді різні є, котли замовляють і "наворочені" з кнопками за 1000 доларів, і за 400 доларів, що ручкою, як бойлер, регулюються. Це вже хто як хоче. За шість років, ми порахували, воно все окупиться. Двоконтурний котел можна самому регулювати, скручувати на час, коли нікого немає вдома. Ввімкнув – і за 10 хвилин тепло. А коли маєш котел, у квартирі буде завжди й гаряча вода. Ось ще 100 гривень на місяць економії на електроенергії, яка споживається бойлером.
Обійшов усі квартири, пояснив, показав котел. Люди мене підтримали. Зараз лише одна квартира не зацікавилася цією ідеєю. Це люди небідні, але їм у цьому світі нічого не треба.
– Ми хотіли встигнути встановити автономне опалення ще до початку опалювального сезону. Та не дають чиновники... Навіть розмовляли з постачальниками котлів, які нам обіцяли продати їх за прийнятною ціною (при гуртовій закупівлі ціна котла на 100 доларів дешевша), ще й 10 котлів у безвідсотковий кредит для мешканців надати можуть, – каже пан Георгій. – Але не можемо за свої гроші довести справу до кінця. Влада нас змушує встановлювати цегляні димарі у будинку, а на парапетні дозволу не дають. Чому іншим можна, а нам, які вже остаточно вирішили встановити автономне опалення, заважають? Усім можна парапетні, а у нас вимагають димарі. Як же прилаштувати цегляний димар до панельки? Ми пройшли всі інстанції. Особисто чотири години додзвонювався на гарячу лінію Юлії Тимошенко, її представники записали нашу справу й обіцяли розібратися впродовж 10 днів. Допоможе урядова комісія – добре, ні – подаватимемо до суду. Не можемо почати роботи, доки не вирішимо цю проблему. Ми ж із людьми все розрахували, кожен крок, але бюрократичні перепони заважають. Тепер можемо не встигнути до початку опалювального сезону, це нас і турбує, доведеться ще рік протягти з тепломережею.
"Хочу насадити біля будинку клумби
з квітами"
– Я не лише голова, але й сантехнік, – каже Георгій Божескуль. – Шістсот гривень заробляю як керівник ОСББ, а ще 500 гривень як сантехнік. Без роботи ніколи не залишаюся. Перша моя робота – колодязь біля будинку. Вода на глибині 17 метрів виявилася не придатною для вживання навіть кип’яченою. Сам відносив цю воду на біологічний та хімічний аналізи. У будинку всі стояки замінили на металопластикові. Давно забув, як протікають труби. Електролічильники на електронні всі разом замінили. Відремонтували в рамках державної програми дах.
У ЖРЕПах щомісяця беруть гроші на поточний та капітальний ремонти. Ми на зборах домовилися, щоби інфляція не з’їдала гроші, збирати гроші тоді, коли щось конкретно потрібно зробити. Один раз зробили – і порядок. Так і кабелі замінили, бо постійно вибивала електрика, запобіжники тощо. Порахували, провели до квартир – всі задоволені.
– Розберуся з опаленням, будинок утеплимо, асфальтні доріжки зробимо і сцену для молоді збудуємо, щоби не вешталися без діла, хай краще співають карооке. Хочу насадити біля будинку клумби з квітами, щоби цвіли аж до морозів, – ділиться планами пан Георгій. – До мене приходять люди з інших будинків, кажуть, щоби і їхній будинок взяв під керівництво.
Антоніна БАБЧУК
6-08-2009, 10:30
0
1 823
